Основні поняття та визначення теорії надійності

Лекція 5.

 

НАДІЙНІСТЬ, ДОВГОВІЧНІСТЬ ТА ТЕХНІЧНА ГОТОВНІСТЬ МАШИН

Основні поняття та визначення: надійність машини, напрацювання, технічний стан машини, справний стан, працездатний стан, граничний стан.

Основні показники, які характеризують надійність автомобіля: вірогідність безвідмовної роботи, напрацювання до відмови, параметр потоку відмов, технічний ресурс, середній ресурс, гамма-відсотковий ресурс, термін (строк) роботи, еквівалентний часу роботи, рівень навантаження, вірогідність та середній час відновлення, рівень ремонтопридатності.

 

 

Основні поняття та визначення теорії надійності

 

Згідно з Державним стандартом УкраїниДСТУ 2860–94 « Надійність техніки. Терміни та визначення», чинним від 01.01.1996 р. дамо основні визначення теорії надійності.

Надійність - властивість об’єкта зберігати у часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції у заданих режимах та умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання та транспортування.

Надійність є комплексною властивістю, що залежно від призначення об’єкта і умов його застосування, може містити в собі безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність та збережуваність чи певні поєднання цих властивостей. Наведений термін використовують лише для загального некількісного опису вказаних властивостей.

 

Безвідмовність -властивість об’єкта виконувати потрібні функції у певних умовах протягом заданого інтервалу часу чи наробітку.

Довговічність - властивість об’єкта виконувати потрібні функції до переходу у граничний стан при встановленій системі технічного обслуговування та ремонту.

Ремонтопридатність -властивість об’єкта бути пристосованим до підтримання та відновлення стану, в якому він здатний виконувати потрібні функції за допомогою технічного обслуговування та ремонту.

З бережуваність - властивість об’єкта зберігати у заданих межах значення параметрів, що характеризують здатність об’єкта виконувати потрібні функції, під час і після зберігання та (чи) транспортування.

 

Наробіток (напрацювання) - тривалість чи обсяг роботи об'єкта.

Наробіток може бути як неперервною величиною (тривалість роботи в годинах, кілометрах пробігу тощо), так і цілочисельною величиною (кількість робочих циклів, запусків тощо).

 

Технічний стан машини — сукупність схильних до змінювання в процесі виробництва чи експлуатації якостей, яка в певний момент часу характеризується ознаками, встановленими технічною документацією.

 

Справний стан (справність) —стан об’єкта, за яким він здатний виконувати усі задані функції об’єкта.

Це стан, який відповідає всім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації машини.

Несправність - стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об’єкта. Несправність часто є наслідком відмови об’єкта, але може бути й без неї.

 

Працездатний стан (працездатність) — стан об’єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції.

Це стан, при якому значення всіх параметрів, що характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації машини.

Непрацездатний стан (непрацездатність) -стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну з потрібних функцій.

 

Коефіцієнт готовності -імовірність того, що об'єкт виявиться працездатним у довільний момент часу, крім запланованих періодів, протягом яких викори­стання об'єкта за призначенням не передбачено.

Коефіцієнт технічного використання -відношення математичного сподівання сумарного часу перебування об'єкта у працездатному стані за деякий період експлуатації до математичного сподівання сумарного часу перебування об'єкта в працездатному стані та у простоях, зумовлених технічним, обслуговуванням і ремонтом за той самий період.

 

Критичний стан - стан об’єкта, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи інших неприйнятних наслідків. Критичний стан не завжди є наслідком критичної несправності. Для конкретного об’єкта повинні бути встановлені критерії критичного стану.

 

Граничний стан -стан об’єкта, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне.

Граничний стан наступає, наприклад, тоді, коли параметр потоку відмов стає неприйнятним та (чи) об’єкт стає неремонтопридатним внаслідок несправності.