Різновиди сучасних форм глибокого друку

Форми глибокого друку виготовляються найчастіше на формних циліндрах, основою яких служать сталеві циліндри з нанесеними на їх поверхню гальванічним способом покриттями. Значно рідше використовують алюмінієві або пластмасові циліндри. Практичне застосування знаходять також пустотілі циліндри, які становлять циліндричні гільзи з мідним покриттям. Спроби використання формних пластин з метою здешевлення формного виробництва не принесли бажаних результатів через неможливість усунення проникнення фарби між краями і під друкарську форму.

За способом виготовлення розрізняють форми глибокого друку:

• виготовлені ЕМГ;

• лазерним гравіюванням (спосіб прямого гравірування);

• за масочною технологією з подальшим травленням вкритого міддю формного циліндра.

Форми, виготовлені ЕМГ розділяють залежно від використовуваного формного циліндра на форми на яких гравірування відбувається на:

• на робочому шарі міді;

• на мідному змінному покритті формного циліндра (в практиці - «мідна сорочка»), яке являє собою змінний шар, який після друкування тиражу видаляється.

Найбільшого поширення набули форми, отримані ЕМГ на «мідній сорочці» формного циліндра.

Форми, виготовлені лазерним гравіруванням, в залежності від використовуваного матеріалу формного циліндра можуть бути отримані на цинковому або мідному покриттях циліндра, а також на полімерному покритті з подальшою металізацією поверхні.

Форми виготовлені за масочною технологією, розрізняються залежно від типу використовуваного масочного шару. Вони класифікуються як форми, виготовлені з використанням світлочутливих і термочутливих масочних шарів. Останні знаходять найбільше застосування.

Рис.2. Будова форм глибокого друку виготовлені: a – ЕМГ; б – лазерним гравіруванням;

в – за масочною технологією.

Друкарські форми глибокого друку характеризуються також різною конфігурацією заглиблених комірок (рис.2). Так, форми виготовлені ЕМГ, мають змінні площу і глибину гравірованих комірок (рис. 2, а). Форми, виготовлені лазерним гравіруванням, характеризуються заглибленими комірками, які відрізняються переважно глибиною і мало або зовсім не відрізняються площею (рис. 2, б). Форми, виготовлені за масочною технологією з подальшим травленням, мають однакову глибину, але різну площу комірок (рис. 2, в).

Структури заглиблених комірок володіють різними можливостями по передачі градації зображення. Це пояснюється тим, що градаційна передача оцінюється через об’єм комірок, який визначається їх площею та глибиною і багато в чому залежить від можливостей різних за конфігурації комірок передавати на відбиток різну кількість фарби.