Основи методу критичного шляху

Метод критичного шляху є одним із найрозповсюдженіших методів сітьового планування й управління із тих, що використовують як розрахункову модель сітьові графіки.

Під сітьовим графіком іноді розуміють зображення деякого процесу, що складається з кружечків (подій), з'єднаних стрілочками (роботами) відповідно до певної логіки. При всій наочності таких схем вони - тільки одна з форм зображення сітьового графіку.

Щоб забезпечити можливість формалізувати розрахунок показників сітьового графіка цього недостатньо.

Щоб реалізувати метод критичного шляху для кожної з робіт графіка, необхідно визначити тривалість її виконання і перелік робіт, що безпосередньо ідуть перед нею (звісно, це тільки мінімальний набір показників, насправді крім них для кожної роботи можна визначити ще десятки інших показників).

Для розуміння основ методу критичного шляху слід знати, що будь-яка робота характеризується такими часовими параметрами:

,

де - час початку і-ї роботи (Start);

- час закінчення і-ї роботи (Finish);

- тривалість і-ї роботи (Duration).

Всю гаму можливих взаємозв'язків робіт спрощено можна звести до двох форм. Роботи можуть бути послідовними й паралельними.

Для послідовних робіт:

У прикладі, який розглядається нижче, роботи 2, 3, 4 є паралельними, тому залежності для них матимуть вигляд:

Паралельні роботи мають резерв часу:

Величина резерву часу може бути й нульовою. У такому разі вважають, що ці роботи лежать на критичному шляху. Збільшення часу виконання роботи, що лежить на критичному шляху, напевно викликає збільшення циклу виконання всього проекту. Тривалість виконання робіт, які мають позитивний резерв часу, можна збільшувати у межах цього резерву, не боячись зміни термінів виконання всього проекту. Саме тому поняття критичного шляху дуже важливе для управління проектами.

Результати розроблення календарного плану

1. Календарний план проекту. Календарний план проекту містить як мінімум дати планового старту й очікуваного фінішу для кожної окремої роботи. Зауважимо, що календарний план проекту вважається попереднім доти, поки не будуть підтверджені ресурсні призначення. Звичайно це трапляється не пізніше від завершення розроблення плану проекту.

Календарний план проекту може бути представлений у підсумковій ("головний календарний план") або докладній формі. Його можна подати у табличному вигляді, але частіше користуються графіком, використовуючи один із таких форматів:

• Сітьові діаграми проекту з додаванням інформації щодо дат (рис. 3.34). Ці графіки звичайно демонструють і структуру проекту, і роботи критичного шляху проекту.

 

Рис. 3.34. Сітьова діаграма проекту з календарними датами

 

• Лінійні графіки, або графіки Ганта (рис. 3.35) відображають дати старту і фінішу робіт, а також очікувану тривалість, але не показують залежності між роботами, їх порівняно легко читати і вони часто використовуються в управлінських цілях.

• Графіки віх (рис. 3.36) зовні схожі на лінійні графіки, але вони вказують цільові дати старту і фінішу щодо основного результату, а також основні зовнішні зв'язки.

• Часові сітьові діаграми (рис. 3.37) є спільним варіантом сітьових проектних діаграм і лінійних графіків - вони ілюструють структуру проекту, тривалість робіт і несуть планову інформацію.

 

 

 

Рис. 3.35. Лінійний графік Ганта

 

Подія	Дата
Січень	Лютий	Березе-нь	Квітень	Травень	Черве-нь
Укладені угоди
Остаточні специфікації
Перегляд проекту
Тестування підсистем
Випуск першого модуля
Повний план виробництва

 

Рис. 3.36. Графік віх

 

 

 

Рис. 3.37. Часова сітьова діаграма

 

Треба зазначити, що є безліч інших прийнятних шляхів для відображення проектної інформації на сітьових діаграмах проекту, лінійному графіку, графіку віх та часовій діаграмі.

2. Допоміжні деталі. Допоміжні деталі для календарного плану проекту включають, як мінімум, документацію щодо всіх заданих допущень та обмежень. Кількість допоміжних деталей залежить від прикладних сфер. Наприклад, до будівельного проекту бажано залучити такі елементи, як ресурсні гістограми, графіки руху грошових коштів, а також календарні плани замовлень і закупівель; до проекту, пов'язаного з електронікою, найприйнятніше включити тільки ресурсні гістограми.

Як допоміжні деталі також часто використовується така інформація:

- ресурсні вимоги за періодами часу, як правило, у формі ресурсної гістограми.

- альтернативні календарні плани (зокрема, найоптимістичніший та найпесимістичніший варіанти, календарний план з вирівняними та невирівняними ресурсами, з нав'язаними датами або без них).

- оцінки резервів і ризиків у календарному плані.

3. План управління календарним графіком. План управління календарним графіком задає процедури управління змінами, що вносяться до календарного плану. Він може бути формальним або неформальним, дуже докладним або широко окресленим, заснованим на проектних потребах. Він є допоміжним елементом загального плану проекту.

4. Коригування вимог до ресурсів. Коригування при вирівнюванні ресурсів і коригування переліку робіт можуть значною мірою впливати на попередню оцінку ресурсних вимог.