2018-01-21
488
2.1. Педагогічний досвід — сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи. Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність.Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід формується на основі масового завдяки оволодінню об'єктивними педагогічними закономірностями
Передовий педагогічний досвід -це діяльність педагога, яка забезпечує стійку ефективність навчально-виховного процесу шляхом використання оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання і виховання або вже відомих форм, методів, прийомів, засобів роботи на основі їх удосконалення.
Передовий педагогічний досвід розрізняють за обсягом і рівнем творчої самостійності його автора. За обсягом виділяють такі види досвіду:
1. - система роботи установи (школи, відділу народної освіти, методичного кабінету і под.);
- система роботи працівника (учителя, директора, інспектора-методиста тощо);
2. - вирішення важливої педагогічної проблеми у закладі освіти (моральне виховання учнів);
- вирішення важливої педагогічної проблеми у діяльності окремих педагогів (індивідуалізація навчання у процесі викладання математики);
3. - певні форми, методи і прийоми, які застосовуються у навчальному закладі;
- форми, методи і прийоми, якими послуговуються окремі педагоги.
За рівнем творчої самостійності виділяють такі види передового педагогічного досвіду: раціоналізаторський і новаторський.
Раціоналізаторський досвід -це досвід, створений у рамках відомих форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, який вирізняється новим оригінальним підходом до їх використання, що спричиняє підвищення якості навчання, виховання та управління. (УДОСКОНАЛЕННЯ ІСНУЮЧОГО)
Новаторський досвід -це досвід, який запроваджує і реалізує нові прогресивні ідеї, визначає нові шляхи вирішення окремих і загальних педагогічних завдань; використовує нові форми, методи, прийоми, системи діяльності, донині не відомі педагогічній науці та шкільній практиці; істотно модифікує відомі форми, методи й прийоми діяльності, переорієнтовуючи їх на вирішення сучасних завдань. (ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО)
