Токсико-алергічний кератит

Кератит інфекційного походженя переважнолокалізується у центральній ділянці рогівки. По періфірії рогівки біля лімба виникають виразки, які є результатом підвищеної чутливості або алергії. Прикладом є крайова виразка рогівки. Клініка починається з виникнення множинних інфільтратів рогівки біля лімба, вони зливаються між собоюі утворюють виразку

Лікування: сульфаніламіди, антибіотики кортикостероїди.

5. Нейротрофічний кератит виникає на тлі зниження чутливості рогівки (після перенесеного вірусного кератиту, ураження трійчатого нерва). Для нього характерна втрата чутливості рогівки, яка, однак, супроводжується вираженим больовим синдромом; знижена реактивність з боку ока, що проявляється незначно вираженою перикорнеальною ін'єкцією, відсутністю рогівкового синдрому.

Захворювання починається з помутніння й набряку поверхневих слоїв рогівки, появлення ерозії в центрі. Далі ерозія розповсюджується на всю поверхню рогівки. При приєднанні інфекції процес нагадує повзучу виразку рогівки. Процес тече повільно, протягом року. Можлива перфорація рогівки. інколи спостерігається чергування періодів ремісій и рецидивів.

Лікування спільно з невропатологом (АТФ, вітаміни групи В, неробол, гемодез, реополіглюкін).

Для профілактики вторинної інфекції -сульфаніламіди, антибіотики. При небезпечності перфорації -лікування спрямоване на покращення трофіки рогівки. Місцево: вітамінотерапія, ретинол в олії, вітасік, гель солкосеріла, актовегина, тіамінова мазь

6. Авітамінозні кератити виникають внаслідок авітамінозів А, В1, В2, РР, Е. З них найчастіше всього зустрічається і має найбільш тяжкий перебіг кератит при авітамінозі А (ксеротальмія). Він може бути аліментарним чи ендогенним, пов'язаним з патологією печінки і шлунково-кишкового тракту. Зустрічається переважно у дітячому віці

Клініка. Кератит тече в 3 стадії: прексероз, ксероз і кератомаляція.

1ст - При прексерозі починаються зі змін кон’юнктиви: слизова оболонка втрачає прозорість, стає сухою і не змочується сльозою, на кон'юнктиві з'являються бляшки (бляшки Бішота) білуватого кольору, які мають трикутну форму, звернені основою до лімбу, рогівка втрачає дзеркальність, з'являється десквамація епітелію.

2 ст - При ксерозі в центрі рогівки з'являються округлі сірі бляшки, ерозії, настає висихання рогівки, падає гострота зору. Больовий синдром відсутній

3 ст - При кератомаляції спостерігається розпад строми рогівки, протягом 1-2 днів може наступити її повне розплавлення і некротизація.Процес закінчується утворенням стафіломи (випинання) рогівки або атрофією очного яблука.

Лікування: вітамін А місцево у формі крапель и мазей, внутрішньо або внутрішньом'язово.

Для профілактики вторинної інфекції - антибіотики в краплях і мазях. Якщо хворіє дитина грудного віку ретинол призначають мамі. Проводять лікування супутніх захворювань.

При авітамінозі Е наступає стоншення рогівки, розвивається кератоконус. Гострота зору знижується, має місце неправильний астигматизм.

Лікування: наскрізна кератопластика. Вітамін Е місцево и внутрішньом'язово при прогресуючому кератоконусі

При авітамінозі В1 -на фоні захворювання бери-бери розвивається дископодібний кератит.

При авітамінозі В2 -має місце паренхіматозний кератит с глибокою васкуляризацією.

Авітаміноз РР -на фоні пелагри розвивається епітеліальна десквамація, глибокий кератит, виразка рогівки.

Лікування: вітамінотерапія місцево и загально, солкосеріл, актовегін.

Наслідки кератиту

Процеси і рогівки залишають після себе помутніння або рубці. Інтенсивність і локалізація можуть бути різними, залежно від важкості перебігу захворювань. За інтенсивністю помутніння ділять на хмаркоподібні, плямоподібні і більма.

Васкуляризація - вростання судин у роговицю

Хмаркоподібн і помутніння – це ледь помітне помутніння у поверхневих шарах рогівки.

Плямоподібні помутніння – інтенсивніше помутніння у поверхневих і середніх шарах,

Більмо - грубе помутніння, яке охоплює всі шари рогової оболонки. Більма у більшості випадків є васкуляризованими. З часом судини частково або повністю запустівають.якщо більмо зрощене з райдужкою може виникнути вторинна глаукома. Якщо більмо обширне може виникнути випинання всієї рогівки- -стафілома рогівки.

Лікування. Свіжі помутніння лікують консервативно, застосуючи розсмоктуючі препарати: 3% йодистого натрію, етилморфінугідрохлорид у наростаючий концентрації (від 1 до10%), 15 жовту ртутну мазь, електрофорез лідази, ультразвук, фонофорез. Якщо консервативне лікування ефекта не дало – операція по пересадки рогівки (кератопластика або кератопротезування)

Захворювання склери

Найбільш часто зустрічаються запальні захворювання склери.

Етіологія - туберкульоз, ревматизм, колагенози, хронічні інфекції, сифіліс, алергія, подагра, вірусні інфекції.

Запалення склери бувають двох видів.

1. Епісклерити - запалення поверхневих шарів склери.

Клініка. Скарги на почервоніння, біль в оці. Рогівкового синдрому немає. На склері обмежена припухлість без чітких границь яскраво-червоного кольору. Відзначається біль при натисканні скляною паличкою або пальцем через віко. Плин хронічний, часто рецидивує.

Прогноз - сприятливий, без наслідків, зорові функції не порушуються.

2. Склерит - поразка глибоких шарів склери. Симптоми ті ж, що при епісклеріти, але більш виражені. Відзначається сильний біль, постійний, без натискання на склеру. Звичайно протікає у вигляді кератосклерита або склероіридоцикліта, може ускладнитися вторинною глаукомою.

Лікування: етіотропне; кортикостероїди під кон’юнктиву й у краплях; десенсибілізація; сухе тепло, УВЧ.