Оцінювання навчальних досягнень студентів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

 

СВІТЛАНА ЛЕНСЬКА

 

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Х РОКІВ

 

Навчально-методичний посібник

для студентів 3 курсу денного та заочного відділень

факультету філології та журналістики

 

 

6.010100 „Педагогіка і методика середньої освіти.

Українська мова і література”

 

Полтава

 

УДК 821.161.2 – 3 “19.1920/30”

ББК 83.3 (4Укр) я 73

Л 46

Ленська С.В. Історія української літератури 1920-30-х років: Навчально-методичний посібник. – Полтава, 2008. – 52 с.

 

 

Посібник має на меті ознайомити студентів із загальними тенденціями українського історико-літературного розвитку 1920-30-х років, із провідними письменниками доби “розстріляного відродження”. Навчально-методичний посібник укладений відповідно до чинної програми, у ньому представлені плани і завдання до практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи, навчальна і наукова література до курсу.

 

Рецензенти:

Зінченко С.В. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.

 

Лисенко А.В. – кандидат педагогічних наук, доцент Полтавського національного технічного університету імені Ю.Кондратюка.

 

Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (протокол № 14 від 26 червня 2008 року).

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

У системі літературознавчих дисциплін, що викладаються на філологічних факультетах педагогічних вузів України, одне з найважливіших місць належить курсові історії вітчизняної літератури ХХ століття.

Викладання літературного процесу цієї доби має виняткове значення у філологічній підготовці майбутніх учителів-словесників, у їх патріотичному становленні. Україна і світ, українська культура в загальноєвропейському контексті, місце української літератури серед інших – це той комплекс злободенних суспільно-політичних, філософських, естетичних проблем, які вимагають всебічного і глибокого висвітлення.

Програма передбачає обов’язкове прочитання кожним студентом усіх рекомендованих художніх текстів, їх грунтовне наукове опрацювання, їх аналіз у контексті суспільно-політичного, літературно-мистецького життя першої половини ХХ століття, у контексті творчості того чи іншого письменника. З цією метою студент має опрацювати підручник, усі доступні посібники, хрестоматії, літературознавчі розвідки, огляди, статті.

Викладання історії літератури у вищій школі має враховувати найостанніші досягнення філологічної науки й методики (системний аналіз літературних явищ, компаративний аналіз, елементи міфопоетики, структуралізму тощо). Викладач покликаний враховувати і доносити до студентів нове осмислення естетичної природи літературних явищ, особливо тих, що після тривалої перерви повернулися до читача, акцентуватиувагу на тому, що ідейно-художнє, історико-функціональне вивчення стало нормою досліджень у галузі україністики, отже і нормою викладання історії письменства у вищій і середній школі.

Вивчення історії літератури має зосереджуватися на уважному і вдумливому прочитанні художніх творів, на простеженні логіки літературного процесу, на з’ясуванні естетичної і морально-етичної функції мистецтва слова.

Наголосимо на одному з найважливіших постулатів літературознавства: характеризувати твір необхідно в єдності змісту і форми. Використовуючи знання студентів з основ теорії літератури, потрібно й далі розвивати навички системного аналізу твору, збагачувати їх, на конкретному матеріалі показувати історичну змінюваність напрямів, течій, стилів, жанрів, посилювати акценти щодо питань розвитку художньої свідомості, майстерності, зростання естетичного і морального потенціалу української класичної літератури. Необхідно виявляти особливості творчої індивідуальності кожного митця, а також внесок визначних письменників у світову скарбницю художньої літератури.

Викладання історії української літератури повинне мати обов’язкову педагогічну спрямованість. У загальному та спеціальному лекційних курсах, на семінарських та практичних заняттях, при підготовці контрольних, курсових і дипломних робіт потрібно всебічно розглядати твори, передбачені Програмами для середніх шкіл за ред. Н.Й.Волошиної (1999 р.) та за ред. Р.Мовчан (2005), а також для ЗОШ з поглибленим вивченням української літератури у 8-11 класах, для класів з гуманітарним профілем, гімназій, ліціїв та коледжів (укладачі Г.Семенюк і В.Цимбалюк, 2003).

При розробці даної програми бралася до уваги програма курсу “Історії української літератури ХХ століття” КНУ імені Т.Шевченка (укладачі Г.Ф.Семенюк, П.П.Кононенко, Ю.І.Ковалів, Ю.О.Бандура, О.І.Міщенко, Г.М.Жуковська, 2000).

Програма завжди певною мірою відстає від життя, яке щохвилини змінюється. Тому вона націлює викладача і студента на самостійне опрацювання творів, є орієнтиром, що дозволяє орієнтуватися у складному літературному процесі. Нові видання класиків вітчизняного письменства, твори “поверненої” літератури репресованих у 1930-і роки письменників, наукова і методична періодика – усе це має завжди бути у центрі уваги філолога-літературознавця.

 

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

Структура навчальної дисципліни (протягом семестру) складається з двох основних модулів, на які виділяється рівна кількість балів (по 30 балів) і підсумкового контролю (40 балів).

Остаточна оцінка з навчальної дисципліни визначається як підсумкова оцінка результатів засвоєння окремих модулів плюс бали, отримані за підсумковий контроль (накопичувальна система).

Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів, достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. У разі бажання покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить його право вибору. За результатами вивчення окремої дисципліни протягом одного семестру студент набирає від 1 до 100 балів.

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS:

 

За шкалою навчального закладу	За національною шкалою	За шкалою ECTS
100 – 90		А
89 – 82		В
81 – 75		С
74 – 67		D
66 – 60		E
59 – 35		F
34 – 0		X

 

Курс “Історія української літератури 1920-30-х років” завершується заліком. 60 і більше балів означає “зараховано”, 59 і менше балів – “не зараховано”. Додаткові бали (на розсуд викладача, до 15) можуть бути нараховані окремим студентам за участь у проведенні літературно-мистецького заходу, пов’язаного із вивченням дисципліни.

У кінці семестру визначається загальний рейтинг кожного студента.