Методичні рекомендації для студентів

Робота студентів під час вивчення курсу “Історія української літератури 1920-30-х років” повинна бути свідомою і систематичною. Щодня слід виділяти час для читання текстів художніх творів, рекомендованих програмою. Бажано щодня тренувати пам’ять, вивчаючи поетичні тексти, необхідні для складання колоквіума. Слід читати культурологічну та історичну літературу, розширювати кругозір. 2-3 рази на тиждень необхідно працювати у бібліотеці, опрацьовуючи наукову і методичну літературу.

Самостійні роботи виконуються в окремому зошиті або на окремих аркушах. Після закінчення ПЗ вони здаються викладачеві на перевірку, потім повертаються з оцінкою і збираються в окрему теку.

Тему реферату студент обирає на початку семестру, узгоджує план і літературу з викладачем.

Перевірка знання художніх віршів напам’ять здійснюється на практичному занятті або в позааудиторний час.

Форми звітної документації: конспекти лекцій, конспекти практичних занять, читацький щоденник, тека із самостійними роботами, реферат, колоквіум (вірші напам’ять).

Оцінка	Бали	ПЗ	Підсумкова к/р	Сам. роб.	Інд. роб.	МКР-1	МКР-2	Чит. щод.	Напам’ять
	100-90
	89-75
	74-60
	< 60	< 21	< 20	< 3	< 3	< 6	< 6

 

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

(26 / 24 год)

№ п/п	Тема та основні питання лекції	год
1-2.	Вступ. Історико-літературний контекст української культури 20-30-х років ХХ століття. Поняття про “розстріляне Відродження”. Нищення української культури сталінськими репресіями. Розмаїття стильових тенденцій, течій і шкіл у красному письменстві доби. Різновекторність культурологічних концепцій (ідеологічні і мистецькі пріоритети М.Хвильового, М.Зерова та офіційної політики радянської держави). Дискусія 1925-28 років та її наслідки. Провідні літературно-мистецькі організації доби (“Гарт”, “Плуг”, ВАПЛІТЕ, Аспанфут, Аспис, Ланка, “неокласика” та ін.).	4 год
3.	Творчість Павла Тичини (1891-1967).Життєвий і творчий шлях, витоки творчої індивідуальності поета. Вплив філософії Г.Сковороди, І. Канта, В.Вернадського на своєрідність світовідчування поета. Могутній дебют Тичини – збірка “Сонячні кларнети” (пантеїстичність поезії, синтез символізму і неоромантизму, ліризм і вітаїстичність, синестезія). Поняття кларнетизму. Перехід до офіційної лірики у 30-і роки. В.Стус про трагедію Тичини. Зображення національної катастрофи у трилогії “Золотий гомін”, “Дума про трьох вітрів”, “Скорбна мати”.	2 год
4.	Творчість Максима Рильського (1895 – 1964). Загальний огляд діяльності митця. Переплетення модернізму і народнопісенної традиції у ранній творчості поета. “Неокласичний” період творчості (кінець 1910-х – 1920-і роки). Античні та екзотичні мотиви збірок “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг”, “Тринадцята весна”, “Де сходяться дороги”, “Гомін і відгомін”. Арешт і переслідування Рильського на початку 30-х років. Патріотична тематика творчості поета періоду війни. Уславлення гармонії людини і природи у творчості періоду “третього цвітіння” (“Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Зимові записи”).	2 год
5.	Творчість “неокласиків”.Трагічність долі“гронап’ятірного”.Концепція “неокласиків” у творчості М.Зерова (“Ad fonts!”, “Антологія римської поезії”, “Камена”). Розвиток жанру сонета у творчості М.Драй-Хмари, П.Филиповича, М.Зерова, М.Рильського, Ю.Клена.	2 год
6.	Художній світ Володимира Сосюри (1898 – 1965). Автобіографічний роман “Третя Рота” як джерело відомостей про долю письменника. Початок творчого шляху (зб. “Поезії”, “Червона зима”). Краса і ліричність інтимної лірики Сосюри. Патріотична тема у творчості митця (від “Червоної зими” до “Любіть Україну” і збірок 1950-60-х років). Ліро-епос Сосюри (незакінчена поема “Махно”, твори на біблійну тематику). Романтичний образ гетьмана у незакінченій поемі “Мазепа”.	2 год
7.	“Празька школа” поезії. Є.Маланюк (1897 – 1968) – лідер празької поетичної школи. Героїка і пристрасність, амбівалентність образу України у його ліриці. Націотворчий пафос лірики О.Ольжича (1907 – 1944). Своєрідність ліричної героїні поезії О.Теліги (1907 – 1942) і Н.Лівицької-Холодної (1902 – 2005).	2 год
8.	Неоромантичність та імпресіоністичність прози Миколи Хвильового (1893 – 1933). “Основоположник справжньої української прози” (О.Білецький). Революційний романтизм лірики, новел “Кіт у чоботях”, “Солонський яр”. Поєднання стильових ознак імпресіонізму, експресіонізму, неоромантизму у збірках “Сині етюди”, “Осінь”. Участь у дискусії 1925-28 років (цикли памфлетів “Камо грядеши”, “Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, “Україна чи Малоросія?”). Проблема “зайвих людей” в антиутопії “Санаторійна зона”. Дискусійність незакінченого роману “Вальдшнепи”.	2 год
9.	Філософсько-інтелектуальна творчість Валер’яна Підмогильного (1901 – 1937). Вплив національної та європейської класики на формування письменника-інтелектуала. Аналітичність і психологізм малої прози письменника (“Проблема хліба”, “Військовий літун”, “Гайдамака” та ін.). Художня концепція роману “Місто”. Образ Степана Радченка у контексті світової літератури. Проблемно-інтелектуальний роман “Невеличка драма”.	2 год
10.	Неоромантичні тенденції прози Юрія Яновського (1902 – 1954). Творчий шлях письменника. Художнє відображення історичний змагань народу у романі “Чотири шаблі”. Критика митця. Роман у новелах “Вершники”: оригінальність композиції, драматична напруженість конфлікту, художня майстерність. Лірико-романтичний стиль. Новаторський характер роману “Майстер корабля”. Роман “Жива вода” (“Мир”) – правдиве відтворення життя повоєнного села.	2 год
	Імпресіоністичність новелістики Григорія Косинки (1899 – 1934). Трагічна доля письменника. Проблематика збірок “За ворітьми”, “В житах”, “Політика”, “Циркуль”, “Серце”. Розкриття колізій революції та громадянської війни, їх відбиття у психології людини (“На золотих богів”, “Політика”, “За земельку”, “Змовини”, “Гармонія”). Національна стихія творчості новеліста, розвиток традицій соціально-психологічної новели.	2 год
	Новаторство драматургії Миколи Куліша (1892 – 1937). Трагічність долі письменника. “Народна трагедія” М.Куліша – драма “97”. Звернення до національної тематики. Трилогія, присвячена проблемам національного відродження: “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Патетична соната”. Співпраця з “Березолем”. Традиції класичної української драматургії і модерні стичні пошуки письменника.	2 год
	Гумор і сатира у творчості Остапа Вишні (1889 – 1956). Витоки творчої індивідуальності письменника, його автобіографічні твори. Жанрова парадигма творчості письменника. Тематика циклів “усмішок”. Висміювання великодержавного шовінізму і національної інертності в усмішках “Чукрен”, “Чухраїнці”, “Дещо з українознавства”. Арешт і заслання Остапа Вишня. Оповідання “Зенітка” як духовна перемога письменника. Гармонія людини з природою у циклі “Мисливські усмішки”.	2 год

 

СПИСОК ТЕКСТІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ЧИТАННЯ

 

Тичина П. Збірки “Сонячні кларнети”, “Плуг”, “Замість сонетів і октав”, “Вітер з України”. Поема “Похорон друга”.

Гей, вдарте в струни, кобзарі. Золотий гомін. Дума про трьох вітрів. Скорбна мати. Пам’яті тридцяти. Хто ж це так із тебе насміятися смів? Чистила мати картоплю. Прометей. До кого говорить? Я уверждаюсь.

 

Рильський М. Зб.: Синя далечінь. Крізь бурю й сніг. Тринадцята весна. Де сходяться дороги. Гомін і відгомін. Троянди й виноград. Зимові записи. Поезія: Слово про рідну матір. Поема: Жага.

 

Сосюра В. зб.: Осінні зорі. Сьогодні. Золоті шуліки. Коли зацвітуть акації. Серце. Поеми: Мазепа. Розстріляне безсмертя. Роман: Третя рота.

 

Зеров М. Зб: Камена.

 

Драй-Хмара М. Зб: Проростень.

 

Филипович П. Зб.:Земля і вітер. Простір.

 

Клен Ю. Зб.: Каравели. Поеми: Прокляті роки. Попіл імперій.

 

Куліш М. 97. Мина Мазайло. Народний Малахій. Патетична соната.

 

Маланюк Є. Невичерпальність. Книга спостережень.

 

Плужник Є. Дні. Рання осінь. Рівновага. Галілей. Канів.

 

Антонич Б.-І. Привітання життя. Три перстені. Книга Лева. Зелена євангелія. Ротації.

 

Свідзинський В. Лірика.

 

Ольжич О. Рінь. Вежі. Підзамча.

 

Теліга О. Душа на сторожі.

 

Хвильовий М. Кіт у чоботях. Солонський яр. Я (Романтика). Мати. Ревізор. Санаторійна зона. Іван Іванович. Вальдшнепи. Україна чи Малоросія?

 

Яновський Ю. Чотири шаблі. Вершники. Майстер корабля. Дочка прокурора.

 

Підмогильний В. Гайдамаки. На селі. В епідемічному бараці. Проблема хліба. Третя революція. Місто. Повість без назви.

 

Вишня О. демократичні реформи Денікіна. Як ми колись учились. Чукрен. Чухраїнці. Дещо з українознавства. Ярмарок. Моя автобіографія. Зенітка. Заєць. Вальдшнеп. Думи мої, думи мої…

 

Косинка Г. На золотих богів. Мати. За земельку. Фавст. Постріл. В житах. Політика. Серце. Гармонія.

 

Антоненко-

Давидович Б. Смерть. Сибірські новели.

 

Кочерга І. Свіччине весілля. Алмазне жорно. Ярослав Мудрий.

 

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВСЬОГО КУРСУ:

 

1. Історія української літератури ХХ століття / За ред. В.Дончика. – У 2 кн. – К., 1998.

2. Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.

3. Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя / Упоряд. В.Я.Неділько. – К., 1993.

4. Єфремов С. Історія українського письменства. – Мюнхен, 1989.

5. Гроно нездоланих співців. – К., 1997.

6. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. / Упоряд. Є.Федоренко, В.Яременко.: У 4 кн. – К., 1994.

7. Живиця: Хрестоматія української літератури ХХ століття: У 2 кн. / Упоряд. М.Конончук, Н.Бондар, Т.Конончук. – К., 1998.