Гумор і сатира Остапа Вишні

(П.ГУБЕНКА) (1889 – 1956)

 

1. Життєвий і творчий шлях письменника. Репресії проти митця.

2. Остап Вишня – “король українського тиражу”. Новаторство письменника в розширенні жанрології української гумористичної прози. Автобіографічні твори.

3. Проблематика перших збірок 1920-30-х рр.

4. Еволюція стилю письменника у другому періоді творчості. Утвердження незнищенності життєлюбства, національного характеру в оповіданні “Зенітка”.

5. Любов до людини і до природи, м¢який гумор оповідань О.Вишні. Ідейно-художній аналіз творів: “Моя автобіографія”, “Отак і пишу”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Бенгальський тигр”.

 

Література:

1. Зуб І. Остап Вишня: Риси творчої індивідуальності. – К., 1991.

2. Про Остапа Вишню: Спогади / Упор. В.О.Губенко-Маслюченко, А.Ф.Журавський. – К., 1989.

3. Журавський А. Ніколи не сміявся без любові: Сторінки життя і творчості Остапа Вишні. – К., 1983.

4. Цеков Ю. Остап Вишня: До 100-річчя від дня народження. – К., 1989.

 

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Павло Михайлович Губенко, що назавжди увійшов в українську літературу під псевдонімом Остап Вишня, був “королем українського тиражу” у 20-і роки ХХ ст. Створив новий жанр – усмішки, своєрідного синтезу фейлетону та гуморески. Опублікував десятки усмішок, репортажів, фейлетонів і памфлетів. Писав автобіографічну прозу.

Незаконно репресований, він пережив усі труднощі тюремного життя і каторжної праці в таборі. Але повернувся і переміг – усмішка “Зенітка” стала однією з кращих в художньому доробку митця.

Особливе місце займає збірка “Мисливські усмішки”, що вивчаються в школі.

 

Практичне заняття № 11

 

ІМПРЕСІОНІСТИЧНІСТЬ НОВЕЛІСТИКИ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ (1899 – 1934)

 

Мета: з¢ясувати змістові та художні особливості в осмисленні дійсності Г.Косинкою, виявити специфічні риси його художнього світу.

 

План

1. Життєвий і творчий шлях Г.Косинки (Г.М.Стрільця) (1899 – 1934), особливості неореалістичного світобачення.

2. Осмислення Г.Косинкою трагічної доби громадянської війни та національно-визвольних змагань кінця 1910-х років (“На золотих богів”, “Мати”, “В житах”, “Постріл”, “Змовини”, “Серце”).

3. Рецепція вічного образу в новелі Г.Косинки “Фавст”.

4. Неореалістичне та імпресіоністичне начала у стильовій манері Г.Косинки.

 

Література:

1. ІУЛ ХХ ст. / за ред. В.Дончика. – Кн.1 – відповідні розділи.

2. Українське слово: Хрестоматія... – Т.2 – відповідні розділи.

3. Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах. – К., 1997. – С.15–62.

4. Агеєва В. Уркаїнська імпресіоністична проза. – К., 1994. С.55–74.

5. Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Г.Косинки // УМЛШ. – 1993. – № 2.

6. Наєнко М.К., Штонь Г.М. Григорій Косинка // Українська література ХХ ст.: Навч. пос. для вчителів. – К., 1993. – С.31–39.

7. Луків А.Екзистенційний підхід у вивченні літератури (проблемний семінар за творчістю Григорія Косинки)// Школа. – 2006. – №11. – С.49-53.

МЕТОДИЧНИЙ КОМЕНТАР

Григорій Косинка (справжнє прізвище – Стрілець) продовжив імпресіоністичну традицію в українській прозі ХХ ст. Творчий доробок письменника кількісно невеликий – близько 30 новел, але, як і у Стефаника, їх важко переоцінити якісно.

Репресований у 1934 році, він був невідомий українському читачеві аж до 1957 року, коли відбулася реабілітація. По-справжньому цей талановитий письменник, віртуоз стилю, глибокий психолог прийшов до читача лише у 1990-і роки.

Особливе місце в його художній спадщині займають новели “На золотих богів”, “В житах”, “Фавст”.

 

Практичне заняття № 12