double arrow

Бідермаєр в українській літературі.


1

Інтимна лірика українських поетів другої половини ХХ ст. Аналіз одного із віршів

Ліна Костенко – одна із найвідоміших модерних поетес. Її щирість, доброта, душевність, жіночність, ніжність роблять її поезію приємною для душі настільки, що її віршами читачеві і самому хочеться зізнаватися в любові.

Кохання, на думку поетеси,- це найбільший самовияв людини, найбільша самореалізація, найкращий плід людської душі і серця. Якщо людина здатна кохати до самозабуття, до самозречення, до самоспалення,- значить Господь благословив її, дав можливість пережити найщасливіші години, дні в житті. Закохана людина не здатна творити зло,- вважає Л.Костенко.

Інтимна лірика Ліни Костенко — це дивовижний світ Жінки, повний пекучої ніжності і гордовитої самоповаги, пристрасті і цноти, мудрості і безоглядного шаленства. Саме тому ця лірика така близька для кожного її читача – адже будь-яка людина, читаючи рядки любовної поезії Ліни Костенко, впізнає там і свої почуття, себе самого.

Важливо також, що поетеса уникає пишних, гучних слів, так само як боїться слів порожніх. Саме тому іноді в її віршах постає перед читачем мовчання:

«Очимати сказав мені люблю»

Очимати сказав мені: люблю.
Душа складаласвій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвінгірськогокришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життяішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багатослів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світалиночі, вечорілидні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили вмені.
Несказане лишилось несказанним.




 

Ліричний герой цієї поезія ,на мою думку, пригадує своє минуле кохання.Мені здається також ,що цей спогад він світлий,цнотливий.

Герой можливо навіть і жаліє,через те,що в хвилини от того кохання,якого вже немає,не сказав того,що мав би сказати. З іншого боку , це почуття всередині було тієї силою,яка змушувала творити,жити,рухатися далі.

 

У кожноїлюдини, яка читаєцейвірш, виникаютьрізніпочуття.Укогось- сум і печаль, абонавітьсльози, у когось- туга за коханими, але факт в тому, щопочуттядійсновиникають.

Наприклад, коли я читаю цюпоезію, то починаю задумуватися над сенсомжиття, сенсомкохання і всіхпочуттів, звичаюно ж навіюютьсясумні думки, але як кажуть у кожноїлюдини повинна бути не тількирадість, а й сум, оскількитільки в сумілюдинаможезрозумітисенсжиття і своєпризначення у цьомусвіті.



 

Але загалом поезія Л.Костенко – світла, сповнена надій, очікувань, приємних переживань, які несуть приємні зміни.

Бідермаєр в українській літературі.

Назва “бідермайєр” прийшла до літератури з прикладного мистецтва. Так називавсямеблевий стиль першоготридцятиліття XIX ст. та течія жанрового малярства (Ф.Вальдмюллер, Ф.Керстінг, Л.Ріхтер, В.Швінд, К.Шпіцвеґ).На початку XX ст. дослідникиавстрійської та німецькоїлітератур (В.Бітек, Ф.Маутнер, Г.Вайгель та ін.) вводятьтермін бідермаєр для визначення стилю, щорозвивався на терені Австро-Угорськоїімперіїпаралельно з романтизмом у 1820-50 pp.

Література бідермаєрвідмовиласявідосновнихідеологічнихмотивів романтизму. Їївиникненнябулозумовленеособливостямиісторичного розвиткупіслянаполеонівськоїАвстрії. У 1820-30-х pp. вона переживала економічну та політичну кризу. В духововномужиттіця криза виразиласяувідмовівідабстрактнихідеалівсвободи. Розв’язаннясуперечностейміжраціональновизначенимиідеалами та ірраціональнимрозвиткомісторіїмитцібідермаєрупобачили у втечівідуніверсально-ґлобальних проблем, високих тем та героїчниххарактерів до буденноїдійсності. Героємлітературири бідермаєрстаєнічим не примітнийгородянин, щощиропрагне до збереженнядержавних й суспільних норм життя, спокою, порядку. Сенсжиттявбачає в буденнихтурботах, радощах, у праці, духовнурівновагузнаходить у братерськомуєднанні людей. Зваженість, поміркованість, смиреннявиділяються як основнічеснотилюдини. Не почуття, а розум повинен керувативчинкамилюдини. Мовалітератури бідермаєрпозбавленаекспресивноїдинамічності, різкості, контрастнихпорівнянь.

Спроби ввести стиль бідермєр в історіюукраїнськоїлітературизробилиД.Чижевський (“Історіяукраїнськоїлітератури”), І.Панькевич (статті у “ПрацяхУкраїнськогоісторично-філологічноготовариства в Празі”). У 20-50-х pp. минулогостоліттяГаличина, як і Чехія, Словаччина входили до складу Австро-Угорськоїімперії. Політикаавстрійського уряду щодоукраїнськогонаселеннябулапідпорядкованаідеїутвердженняцілісностідержави. ВірнопідданстводинастіїГабсбурґів, громадянський консерватизм виховувалисясередпідлеглих. Бідермаєр як спосібжиттябувпритаманнийбагатьом галичанам. Виникнення бідермєра, як літявищабулозакономірнимвіддзеркаленнямцього способу. Йоговиявипростежуються у тв. М.Шашкевича (“Веснівка”), М.Устияновича (вірш “Трудись і молись”, оповідання), Я.Головацького (вірш “Річка”), І.Гушалевича (“Мир нам браття”), Ф Заревича (оповідання “Хлопськадитина”) та ін. У 40-50-х pp. на сторінках “ЗоріГалицької” часто друкувалисявірші, в якихоспівувалисягородянськічесноти. Вони різні за своїмхудожнімрівнем. Є серед них і численнівзірцінизькогобідермєру.

1





Сейчас читают про: