2018-01-21
353
Практичні Завдання.
Зробіть логічний аналіз поняття. Знайдіть до нього поняття, що знаходяться у відношенні тотожності, підпорядкування (підпорядковане та підпорядковуюче), перетину, суперечності, протилежності та співпідпорядкування. Побудуйте схеми. Дайте визначення поняття, зробіть його логічний поділ, зробіть узагальнення та обмеження.
1. шахрайство
2. корупція
3. шлюб
4. правопорушення
5. установа
6. торгівля
7. майно
8. суддя
9. вирок суду;
10. арешт;
11. держава
12. дія
13. підприємець
14. особистість
15. крадіжка
16. помилка
17. слідчий;
18. дебати у Верховній Раді;
19. підстава
20. юридична особа;
21. особа, що здійснила злочин;
22. урядові витрати
23. конгресмен;
24. червоний
25. федерація
26. осудна особа
27. штраф
28. правоздатність
29. конституція
30. угода
31. Верховний Суд України
32. службовець
Теоретичний матеріал.
В структурі поняття існують дві основні складові: обсяг і зміст. В обсязі поняття узагальнюються предмети, які наділені вказаними у цьому понятті сутнісними (істотними) ознаками, а в змісті узагальнюються самі ці ознаки. Закон оберненого відношення між змістом й обсягом понять полягає в тому, що чим багатшим є зміст поняття і, відповідно, чим більше в ньому ознак, тим меншим є обсяг цього поняття, адже меншою є кількість предметів, яка має зазначені ознаки. Цей закон є зворотнім (оберненим) адже його можна сформулювати і в такий спосіб: чим більшим є обсяг поняття, тим меншим є його зміст.
У логіці розрізняють види понять, насамперед, за обсягом: за кількістю елементів обсягу, за характером елементів обсягу й за типом елементів обсягу. Крім того виділяють види понять і за характером ознак, що складають зміст поняття. За кількістю елементів обсягу поняття поділяють на пусті і непусті. Пусті — це поняття, в обсязі яких немає жодного елемента. Інакше кажучи, обсяг таких понять дорівнює нулю. Непусті поняття в своєму обсязі містять елементи, тобто в реальності існують предмети, які мають вказану в понятті сукупність ознак. Непусті поняття поділяють на одиничні й загальні. Одиничні — це поняття, обсяг яких мітить лише один елемент. Одиничні поняття часто є іменами предметів. Загальні — це поняття, обсяг яких складається з двох і більше предметів.
За характером елементів обсягу поняття поділяються на збірні й незбірні. Збірні — це поняття, в обсязі яких узагальнюються не окремі предмети, а множини предметів, що мисляться як окремі елементи обсягу. Незбірними називають поняття, в обсязі яких узагальнюються окремі предмети. За типом елементів обсягу поняття поділяються на конкретні й абстрактні. Конкретні — це поняття, в обсязі яких узагальнюються такі предмети (або множини предметів), одиниці обсягу яких можуть бути сприйняті органами чуттів. Абстрактні — це поняття, в обсязі яких узагальнюються властивості предметів, які не сприймаються органами чуттів. За характером ознак поняття поділяють на позитивні й негативні, а також на співвідносні та неспіввідносні. Позитивні – це поняття, у змісті яких є вказівка на наявність у них певних ознак. Негативні – це поняття, у змісті яких є вказівка на наявність у них певних ознак. Співвідносними називають поняття, зміст яких не має автономного смислу, тобто таке поняття стає осмисленим лише тоді, коли воно використовується разом з іншими поняттями в певному контексті. Неспіввідносними є поняття, зміст яких має автономний смисл. Абсолютно неспіввідносних понять не існує, адже, навіть наукові терміни, чий зміст є чітко визначеним, мають смислові відтінки, які розкривається лише у контексті їх використання.
Поняття всебічно відображають об’єктивний світ, в якому взаємозалежність явищ має універсальний характер. Виражаючи об’єктивний зв’язок речей, поняття й самі вступають у різні відношення між собою. Ці відношення розрізняють за змістом і за обсягом. За змістом поняття вступають у відношення непорівнюваності і порівнюваності. Непорівнювані поняття не містять спільних ознак. Порівнювані поняття мають спільні елементи змісту (спільні ознаки). Порівнювані поняття можуть бути сумісні або несумісні. У відношенні сумісності перебувають поняття, ознаки яких допускають можливість повного або часткового збігу їхніх обсягів. Інакше кажучи, сумісні поняття містять спільні елементи у своїх обсягах. Відношення сумісності понять має три підвиди: відношення тотожності, підпорядкування і перетину. У відношенні рівнозначності перебувають поняття «X» і «У», обсяги яких повністю збігаються. Змісти рівнозначних понять не співпадають, кожне з них відображає певну сторону (властивість) одного й того самого предмета (або множини предметів). Підпорядкування - це відношення між поняттями «X» і «У», в яких зміст першого (підпорядковуючого) становить частину змісту другого (підпорядкованого), а обсяг другого повністю входить в обсяг першого. Два поняття «X», «У» знаходяться у відношенні перетину, якщо їх змісти містять такі ознаки, які не виключають одна одну, але й не збігаються, тому їхні обсяги можуть мати спільні елементи. Інакше кажучи, обсяги понять «X», «У» знаходяться у відношенні перетину, коли існують предмети, які мають лише ознаку «Х», одночасно існують предмети, які мають лише ознаку «У» і одночасно існують ще й предмети, які мають разом ознаки «Х» та «У». У відношенні несумісності перебувають поняття, в зміст яких входять ознаки, що виключають одна одну, тому їхні обсяги не можуть містити спільних елементів. Відношення несумісності понять має три підвиди: суперечливість, протилежність, співпідпорядкованість. У відношенні суперечливості перебувають між собою поняття «X», «У», тоді, коли зміст одного з них просто заперечує зміст другого. У відношенні протилежності перебувають між собою поняття «X», «У», тоді, коли зміст одного з них не лише виключає ознаки другого, але й замінює іншими несумісними ознаками. Ці ознаки позначають протилежні між собою сторони або властивості. Протилежними між собою можуть бути лише дві ознаки і, відповідно, - лише два поняття. У протилежних понять завжди існує родове поняття. У нашому прикладі таким поняттям є «будинок». Протилежні поняття не вичерпують обсяг родового поняття, адже, наприклад, окрім високих і низьких будинків, існують середні за висотою будинки. Співпідпорядкованими є поняття «X», «У», які перебувають на одному рівні загальності й одночасно підпорядковані більш загальному (родовому для них) поняттю «Z». Деякі ознаки понять не тотожні, тому вони не містять у своєму обсязі спільних елементів. Співпідпорядкованими іншому поняттю можуть бути і два, і більше як два поняття.
Логічні операції передбачають усвідомлення відношень між поняттями не тільки за змістом, а й за обсягом. Основні логічні операції над поняттями: визначення (дефініція), поділ, обмеження й узагальнення
Визначення понять слугує для уточнення смислу вже відомих понять і введення нових. Найбільш відомий вид визначення поняття – визначення через найближчий рід та особливу видову ознаку. Цей спосіб полягає у тому, що вказується, по-перше, найближчий рід, до якого належить означуване поняття, а, по-друге, називається особлива ознака (або ознаки), за допомогою якої це поняття, як вид, відрізняється від усіх інших видів названого роду. Студенти мають знати основні правила побудови правильних визначень: співмірності, заборони кола, ясності змісту, стверджуваності та ін.
Структура операції поділу містить у собі такі складові: ділене (родове) поняття (поняття, обсяг якого розкривається в операції поділу); підставу поділу (ознака, за якою виділяються члени поділу); члени поділу (видові поняття (або окремі предмети), на які розбивають ділене поняття). Виділяють такі основні види поділу: поділ за видозмінюваною ознакою (окремим видом якого є класифікація), дихотомічний поділ. Поділ за видозмінюваною ознакою - це такий поділ, коли ділене поняття розподіляють на види на підставі специфічної ознаки, що зустрічається в зміненому вигляді в різних видах діленого поняття. Дихотомічним називають поділ, за допомогою якого ділене поняття розподіляють на два суперечливі між собою поняття. Часто як окремий вид поділу виділяють класифікацію, яку широко використовують у науці для систематизації знань. Класифікацією є складний багаторівневий поділ понять: на роди, види, підвиди і т.ін. Існують два основні види класифікації: природна, коли предмети класифікують на підставі ознак, що складають їхню власну специфіку; штучна, коли предмети класифікують на підставі угод (конвенцій), або керуючись певними практичними міркуваннями. Існують такі правила поділу понять: ділене поняття і члени поділу мають бути однаковими за обсягом; поділ слід здійснювати за однією ознакою; члени поділу мають виключати один одного; поділ має відбуватися послідовно, тобто члени поділу повинні бути видами одного порядку.
Логічні операції обмеження й узагальнення понять ґрунтуються на дії закону оберненого відношення між змістом і обсягом понять. Обмеження — це логічна операція над поняттями, завдяки якій відбувається перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового) через додавання до змісту висхідного поняття ознак, що стосуються лише частини елементів його обсягу. Кінцевим результатом цієї операції є поняття, обсяг якого складається з одного елемента. Узагальнення — це логічна операція над поняттями (зворотна до обмеження), завдяки якій відбувається перехід від поняття з вужчим обсягом до поняття з ширшим обсягом (інакше кажучи, від видового поняття до родового) шляхом збіднення його змісту (тобто вилучення специфічних видових ознак). Кінцевим результатом цієї операції є так звані категорії філософії (універсальні поняття), тобто поняття, які поєднують у собі майже всі предмети дійсності.
Приклад розв’язання завдання.
Приклад. Поняття “посадовий злочин”.
Зміст поняття – злочини, що їх вчинюють посадові особи з використанням наданих їм законом прав і повноважень на шкоду інтересам служби або невиконання чи неналежне виконання ними своїх посадових обов'язків.
Обсяг поняття – всі види посадових злочинів.
За кількістю елементів обсягу – загальне.
Незбірне, конкретне, позитивне, неспіввідносне.
Відношення між поняттями.
Відношення тотожності.
А – “посадовий злочин”
В – “злочин, скоєний посадовою особою”
Відношення підпорядкування.
А – “посадовий злочин”
В – “отримання хабара” (підпорядковане поняття)
А – “злочин” (підпорядковуюче поняття)
В – “посадовий злочин”
Відношення перетину.
А – “посадовий злочин”
В – “те, що має обтяжливі обставини”
А – “посадовий злочин”
В – “не-посадовий злочин”
А – “посадовий злочин”
В – “сумлінне виконання службових обов’язків”
А – “злочин”
В – “посадовий злочин”
С – “грабіж”
Визначення поняття “посадовий злочин” – злочини, що їх вчинюють посадові особи з використанням наданих їм законом прав і повноважень на шкоду інтересам служби або невиконання чи неналежне виконання ними своїх посадових обов'язків.
Логічний поділ поняття “посадовий злочин”.
За суб’єктом даної категорії злочинів:
А) злочини, які скоєні особами, що здійснюють функції представника влади;
Б) злочини, які скоєні особами, що виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції в державних органах, органах місцевого самоврядування та інших зазначених у законі структурах постійно або тимчасово;
в) злочини, які скоєні особами, що виконують такі ж функції за спеціальним повноваженням.
Обмеження поняття “посадовий злочин” – “розтрата”.
Узагальнення поняття “посадовий злочин” – “правопорушення”.
