Динаміка ВВП 2009-2010

Слайд

Зовнішня економічна діяльність індустріально розвинених країн

США роблять більше всіх у світі товарів і послуг. Найближчі партнери істотно уступають США щодо цього.

США посідають перше місце у світі по обсязі промислового виробництва, володіють найбільшим у світі високоефективним сільським господарством.

Надзвичайно висока ємність внутрішнього ринку США забезпечує унікальне місце у світовій економіці. Найвищий рівень ВНП у світі означає, що США витрачають більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Важливим фактором, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів щодо інших країн і великий шар середнього класу, орієнтованого на високі стандарти споживання. У США щорічно заставляється будівництво в середньому 1,5 млн. нових будинків, продається більше 10 млн. нових легкових автомобілів і безліч інших товарів тривалого користування

Особливе місце у світовому господарстві займає Західна Європа. На її частку доводиться 28% сукупного ВВП і 7% населення миру.

Країни Західної Європи належать до групи економічно розвинених країн з однотипною економікою. Вони характеризуються досить високим рівнем економічного розвитку, займаючи по величині ВВП на душу серед країн миру. За рівнем економічного розвитку, характеру структури економіки, масштабам економічної діяльності західноєвропейські країни діляться на кілька груп. Основна економічна міць регіону доводиться на чотири великі високорозвинені в промисловому відношенні країни ФРН, Францію, Італію й Великобританію, які зосереджують 50% населення й 70% валового внутрішнього продукту.

Коротких огляд стану економіки провідних промислово-розвинутих країн миру завершує Японія - де після відновлення довоєнного рівня на початку 50-х років, темпи економіки були найвищими серед розвинених держав.

По обсягах промислового виробництва Японія займає 2 місце у світі, а по обсягах зовнішньоторговельного обігу - третє, експортуючи п'яту частину обробної промисловості, у т.ч. близько 40% продукції машинобудування. Головними об'єктами імпорту в Японію є різна сировина, яким країна не розташовує. При цьому, зовнішньоторговельний баланс Японії незмінно позитивний.

Слайд

Ліберальна модель розвитку притаманна США, Канаді, мен-шою мірою – Великій Британії та Ірландії.

Вона характеризується мінімальним втручанням урядових структур у механізм взаємодії підприємців і робітників. Роль профспілок дуже послаблена по-рівняно з іншими країнами. Підприємці укладають контракти з на-йманцями, виходячи з конкретної ситуації на ринку праці й часто не узгоджують свої дії з профспілками. Підприємець може звільнити робітника без згоди профспілкової організації. Це надає гнучкість поведінки в ситуаціях, коли економічна кон'юнктура потребує опе-ративного скорочення персоналу. Стосунки між підприємцем та робітником будуються насамперед, на професійних якостях робіт-ника: кваліфікації, освіті, сумлінній праці. Це, втім, не означає, що профспілки в цих країнах взагалі не відіграють ніякої ролі.

Корпоративістська модель передбачає активну роль держави в регулюванні соціально-економічних відносин й високий рівень со-ціального партнерства між робітниками й роботодавцями. Ця мо-дель має два різновиди: демократичний корпоративізм та ієрархіч-ний корпоративізм. Модель демократичного корпоративізму найбільш пошире-на в скандинавських країнах, особливо в Швеції. Ідея соціального партнерства є основою цієї моделі. Сильні профспілки здійснюють великий вплив на трудове законодавство й трудові стосунки. Завдя-ки ним встановлено високий рівень мінімальної заробітної плати, якого підприємці мусять неухильно дотримуватися.

Соціально-ринкова модель розвитку найбільш характерна для Німеччини. Важливою її рисою є підтримка малозабезпечених верств населення й взагалі тих, хто має потребу в соціальній під-тримці. Це дрібні фермери й фірми, молодь, люди похилого віку, безробітні, іммігранти. Держава в цій справі відіграє найактивнішу роль, відволікаючи бюджетні й позабюджетні кошти на соціальні витрати. В цілому така політика знаходить підтримку підприємців і взагалі заможного населення.

інноваційна модель розвитку. Вона базується на інформаційному способі виробництва і відповідній йому господарській системі - "новій економіці". Головним ресурсом останньої є творчі здібності людей, що формують інтелектуальний капітал. Для цього ресурсу не характерна традиційна вичерпність. Він забезпечує економічне зростання без пропорційного збільшення витрат сировинних ресурсів

Таким чином, відмінною характеристикою "нової економіки" є капіталовкладення в людський фактор. Зараз 2/3 бюджету США витрачається на освіту, соціальне забезпечення, охорону здоров'я тощо. Не менш важливою рисою є дуже високий рівень наукомісткості й інформатизації.