Щоб уникнути Кризу її необхідно передбачати і прогнозувати.

ДОПОВІДЬ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Добрий день, Шановний голова державної екзаменаційної комісії, добрий день, члени державної екзаменаційної комісії, до Вашої уваги представляється доповідь з приводу захисту дипломної роботи студентки 5 курсу групи Ф-06-1 Сірик Олени Броніславівни на тему «Діагностика фінансової кризи на підприємстві».

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується платіжною кризою. Це відображається на діяльності кожного підприємства: порушується своєчасність і повнота погашення зобов'язань щодо оплати праці, розрахунків з постачальниками; погіршуються взаємовідносини з партнерами; скорочуються обсяги капітальних вкладень. За таких умов, щоб уникнути банкрутства та фінансової кризи, виникає потреба оцінити перспективу розвитку підприємства, спрогнозувати його майбутній фінансово-господарський стан та накреслити можливі шляхи попередження негативних явищ.

У період фінансової кризи актуальним стає питання створення методики проведення діагностики фінансового стану підприємства, яка б дозволила отримати показники для ґрунтовної оцінки фінансового стану підприємства.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних аспектів та отримання практичних навичок в діагностиці фінансової кризи та в методах подолання їх.

Об’єктом моєї дипломної роботи стала Філія «Коростенська Дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Предметом даної роботи виступають особливості діагностики фінансової кризи підприємства.

У ході дослідження використано такі методи: порівняння, аналізу та синтезу, індукції і дедукції, аналітичний, системного підходу, відносних показників та евристичний.

Отже, для діагностики фінансової кризи використовують методики засновані на використанні: фінансових коефіцієнтів (двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства, модель Спрінгейта, Тафлера, модель Ліса, Альтмана.

 

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльностіпідприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування.

Банкрутство - це неспроможнiсть юридичної особи - суб"єкта пiдприємницької дiяльностi у встановлений строк задовольнити вимоги кредиторiв, повернути кредити банку та забезпечити обов"язковi платежi до бюджету.

Фінансова система - сукупність взаємозалежних між собою сфер (фінансів підприємства, страхування і державних фінансів) і ланок (фінансових установ, структурних підрозділів податкової системи й ін.). Якщо кризу розуміти саме таким чином, то можна констатувати ту обставину, що небезпека кризи існує завжди і її необхідно передбачати і прогнозувати.

I РОЗДІЛ

Фінансова криза –глибокий розлад фінансової системи підприємства, зумовлений економічними й політичними чинниками. До числа економічних, тих, що зумовлюють фінансову кризу, належать становище та рівень матеріального виробництва в державі. Висока вартість виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, яка зумовлена великою матеріале- і енергомісткістю виробництва, високими трудовими затратами, зменшує обсяги нагромаджень в економіці у формі прибутку, що призводить до скорочення фінансових можливостей самих підприємницьких структур, доходів держави й відповідно купівельної спроможності населення.

Причини криз, що виникають на підприємствах, можуть бути різними. Зверніть будь-ласка увагу на рис. 1. Причини кризи

Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Причини криз можуть носити також природний характер, що відбивають явища клімату, землетрусу, повені й інших катаклізмів природного походження. А можуть носити техногенний відбиток, пов'язаний з діяльністю людини.

Причини кризи можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Перші пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні. Другі — з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною й інвестиційною політикою.

Небезпека кризи існує завжди, навіть коли її самої немає. Тому дуже важливо знати ознаки настання кризових ситуацій і оцінювати можливості їх розв'язання. Зверніть увагу на рис.2. Ознаки кризи

Ознаки кризи диференціюються, насамперед, за їх типологічною приналежністю. Такими ознаками можуть бути: масштаби, проблематика, гострота, галузь розвитку, причини, можливі наслідки і фаза прояву кризи.

До основних чинників, які можуть спричинити фінансову кризу на підприємстві відносять: зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Головними екзогенними чинниками фінансової кризи на підприємстві можуть бути:

• спад кон'юнктури в економіці в цілому;

• значний рівень інфляції;

• нестабільність господарського та податкового законодавства;

• нестабільність фінансового та валютного ринків;

• посилення конкуренції в галузі та криза окремої галузі;

• посилення монополізму на ринку;

• дискримінація підприємства органами влади та управління;

• політична нестабільність у країні.

Головні ендогенні чинники фінансової кризи:

• брак чітко визначеної стратегії розвитку підприємства;

• дефіцити в організаційній структурі;

• низький рівень менеджменту;

• низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;

• незадовільне використання виробничих ресурсів;

• непродуктивне утримання зайвих робочих місць.

Розрізняють три фази кризи:

а) фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);

б) фаза, яка загрожує дальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

в) кризовий стан, який не сумісний з дальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.

Щоб уникнути Кризу її необхідно передбачати і прогнозувати.

Для попередження виникнення фінансової кризи потрібно проводити комплексний аналіз фінансового стану підприємства.

Так, для оцінки фінансового стану підприємства використовують такі методи: коефіцієнтний, комплексний, інтегральний, беззбитковий та рівноважний. Найбільш поширений - коефіцієнтний метод, який базується на розрахунку системи коефіцієнтів, що відображають різні аспекти діяльності підприємства і враховують чинники внутрішнього та зовнішнього впливу на фінансовий стан підприємства.

Комплексний метод дає змогу виявити проблемні напрямки у діяльності підприємства і досліджувати причини, що їх зумовили

Метод інтегральної оцінки фінансового стану підприємства передбачає розрахунок інтегрального показника (j) на базі узагальнювальних показників за рівнем платоспроможності (РПл), фінансової незалежності (ФН), якості активів (ЯА) підприємства Де, β1, β2, β3 – коефіцієнти значущості відповідних показників.

Беззбитковий метод базується на ролі операційного важеля у формуванні результатів діяльності підприємства, на можливості керування його витратами та результатами для досягнення необхідних показників беззбитковості виробництва.

Рівноважний метод базується на понятті ліквідності й оцінці фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення. Можна назвати шість основних прийомів аналізу:

горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом
попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених
показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його
дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників
даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньо- галузевими та середніми показниками;

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на
результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

II РОЗДІЛ

Філія "Коростенська Дорожньо-експлуатаційна дільниця " створена Дочірнім підприєм­ством "Житомирський облавтодор" Відкрите Акціонерне Товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з 10.07.2002 року на базі ліквідованого Ко­ростенського дорожньо-експлуатаційного державного підприємства.

Філія "Коростенська Дорожньо-експлуатаційна дільниця " зареєстрована 11.07.2002 року, не є юридичною особою, не має закінченого балансу, входить до складу Дочірнього підприємства "Жи­томирський облавтодор" на правах виробничого підрозділу. Відноситься до державної форми власності.

Філія створена з метою забезпечення економічних інтересів та задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Дня цього Філія: здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання відповідних державних програм.

Предметом діяльності Філії є:

виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг;

Протягом 2009 р. виконувались слідуючі заходи з безпеки руху:

- посипання доріг протиожеледною сумішшю

- очистка доріг від снігу

- ямковий ремонт покриття доріг

- заміна та встановлення дорожніх знаків

- видалення чагарників та порослі лісових насаджень, які обмежували видимість знаків, на перехрестях та бокову видимість

- планування та підсипання узбіч

- поверхнева обробка

- розмітка а/дороги

- ремонт металевого бар'єрного огородження

заміна та встановлення напрямних стовпчиків.

Філія має окремий баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку та штампи зі своїм найменуванням.

До складу Філії входять відділи, дільниці, підсобні виробництва, ремонтно-механічні майстерні та інші підрозділи.

На базі філії є майстерні по переробці пиломатеріалів та обробці металів. Продукція майстерень використовується для ремонтно-експлуатаційних потреб при ремонті машин, механізмів, ремонті та утриманні автодоріг.

Управління Філією здійснює начальник, який призначається на посаду директором Підприємства.