2018-01-21
569
Місячно-сонячні приливні сили розтягують земну кулю (атмосферу, гідросферу і літосферу). Ці сили є однією з основних причин синхронних коливань клімату, активності землетрусів і вулканів. При розташуванні Місяця на лінії Сонце – Земля їх приливні сили в центрі Землі не дорівнюють нулю. Тому відбувається переміщення твердого ядра Землі всередині його рідкої оболонки. Ці зміщення внутрішнього ядра відносно геометричного центру рідкого ядра і розтягнення Землі по лінії Сонце – Місяць переміщують вісь обертання Землі, збільшують момент її інерції і зменшують швидкість її обертання. Зменшення швидкостей і напрямків обертання Землі (земна вісь рухається подібно осі дитячої дзиги) призводить до синхронних змін течій океанів, рідких внутрішніх шарів Землі і циркуляцій атмосфери. У твердих породах земної кори при цьому змінюються напруги та деформації, активізуються землетруси і вулкани, а в атмосфері спостерігається збільшення переміщень повітря уздовж меридіанів, що призводить до пониження температур. Таке походження одночасних похолодань і підвищень тектонічної активності (рис. 13).
Збільшення швидкостей обертання при зближенні центрів твердого та рідкого ядер Землі, відповідно, зменшує сейсмічну активність, меридіональну циркуляцію атмосфери і збільшує температури повітря.
