Реформування системи пенсійного забезпечення в Угорщині

Передумови здійснення пенсійної реформи в Угорщини

Сьогодні Угорщина належить до групи країн зі старим населенням та масштабною державною програмою пенсійного забезпечення. Чисельність населення почала скорочуватися у 80-ті роки і, за даними демографічних прогнозів, цей процес триватиме в майбутньому. Незважаючи на тимчасову паузу в процесі демографічного старіння і стабілізацію частки осіб пенсійного віку (вона була на рівні 21—22 % загальної чисельності населення), частка дітей продовжує неухильно скорочуватися, що матиме негативні наслідки для солідарної пенсійної системи вже в найближчому майбутньому. Економічно активне населення країни (зайняті та безробітні) становило наприкінці XX ст. 4,5 мільйони, з яких кожен дванадцятий був безробітним.

За швидкістю "дозрівання" угорської пенсійної системи у післявоєнний період можна прослідкувати динаміку коефіцієнта системної залежності (КСЗ), що є відношенням чисельності пенсіонерів до чисельності працюючих — платників внесків. Він зріс у шість разів за півстоліття, в тому числі втричі за останні ЗО років. Пропорція населення похилого віку до зайнятого населення висока і продовжуватиме зростати в найближчому майбутньому.

За сьогоднішніми оцінками, КСЗ становив 79 % у 2001 р. та зросте до 87 % у 2020 р. Він значно перевищує інший важливий показник — коефіцієнт демографічного навантаження (КДН), що є відношенням чисельності населення старше 60 років до населення у віці від 20 до 59 років. Зростаюча відмінність між цими коефіцієнтами пояснюється:

— падінням рівня економічної активності населення в період кризи (з 85,3 % у 1990 р. до 76 % у 1994 р.) та стрімким зростанням безробіття (з 0,3 % у 1990 р. до 10,4 % у 1997 р.);

— збільшенням кількості призначених дострокових (пільгових) пенсій і пенсій у зв'язку з інвалідністю;

— низьким фактичним пенсійним віком взагалі, і в жінок зокрема;

— зростанням очікуваної тривалості життя жінок при досягненні пенсійного віку за останні три десятиліття з 20 до 23 років.

Усі ці чинники значно збільшили навантаження на державні фінанси.