Розуміння особливостей управлінської праці

Кожна людина, яка працює в організації, здатна спрямовувати свою енергію на те, щоб задовольнити свої потреби або нести відповідальність за свою справу. І коли людину примушувати до роботи проти її бажання, вона втрачає здібність виразити приховану в ній енергію. Тому мета керівника полягає утому, щоб вивільнити енергію підлеглих і спрямувати її на досягнення цілей організації.
З управлінської точки зору, енергія людини — це найважливіший ресурс, який є у розпорядженні управління. Керівники хочуть від своїх працівників позитивного використання енергії і внесення максимального вкладу в досягнення цілей організації. І якщо вони зможуть знайти сприятливе ставлення працівників до організації, вона може розраховувати на великі успіхи, але позитивна енергія може скорочуватись або збільшуватись під впливом регуляторів мотивації, які можуть викликати почуття незадоволеності. Більшими регуляторами можуть бути:

1. робоче середовище;

2. винагороди;

3. безпека праці;

4. особистий розвиток і зростання;

5. почуття корисності роботи.

Керівник розуміє особливості управлінської праці, ефективно використовує названі регулятори мотивації. Різниця між ефективною і неефективною управлінською роботою полягає у тому, що унікальною управлінською якістю є лідерство. Лідерство — здатність використовувати людські та інші ресурси для одержання результату. Джерелом лідерства є особливий вплив та влада. Ефективний керівник навчається встановлювати підлеглим управлінські вимоги у складних ситуаціях і кваліфіковано використовує стилькерівництва.

Керівник повинен уміти керувати людьми різних здібностей і морального стану. Для цього він повинен володіти такими якостями:
часто обговорювати в колективі принципи управління; добре знати і практично використовувати різні стилі управління; аналізувати власні недоліки і слабкі місця; створювати позитивну робочу атмосферу; вивільняти накопичену енергію; змінювати стиль керівництва залежно від потреби; добиватися від підлеглих всього, що вони можуть робити; прагнути стати дійсним лідером колективу.

Здатність керувати — це здатність виконувати вимоги чинників впливу в процесі своєї діяльності.
Високий рівень здібностей керування необхідний керівнику, який несе пряму відповідальність за групу працівників.

Сучасний керівник з високими навичками керівництва характеризується наступними рисами:

самодисциплінованй і вимагає дисципліну від інши

пристосовує стиль керівництва до змін у суспільстві; встановлює добрі стосунки з оточуючими; дає чіткі вказівки, систематично аналізує роботу підлеглих;

заохочує найкращі приклади;

використовує системний підхід до аналізу роботи; кваліфіковано делегує повноваження; уникає різкої негативної критики;

створює позитивні зворотні зв’язки у стосунках з іншими; захищає своїх працівників при виникненні загрози; шукає способи підвищення ефективності роботи групи; встановлює об’єктивні критерії оцінки.

Уміння навчати

Керівник повинен проявляти турботу про підвищення компетентності підлеглих і на цій основі — просування їх по службі. Більш розвинута людина має більш високі результати роботи, має більшу життєву енергію і створює сприятливий клімат у колективі. З цієї точки зору керівник є і викладачем, який постійно розвиває і виховує підлеглих. Вихідним матеріалом для навчання стають реальні поточні виробничі питання, які відбивають стан щоденного виконання завдань.

Ефективними методами навчання підлеглих є:

· проведення співбесід;

· консультації;

· удосконалення майстерності;

· обговорення конкретних проблем;

· обговорення і планування кар'єри;

· самопідготовка;

· тренування;

· засвоєння нових завдань.

В міру того, як працівники навчаються і розвиваються, вони самі встановлюють собі стандарти роботи і контролюють їх виконання.

Якості керівника, який вміє навчати інших:
звертає увагу на роль навчання у роботі групи; створює у колективі позитивне відношення до навчання; допомагає аналізувати потреби працівників у навчанні; видає все складніші доручення, а при необхідності надає допомогу; систематично оцінює роботу підлеглих, знає сильні і слабкі їх сторони; визначає потенціал працівників; встановлює завдання, які вимагають зусиль для виконання; допомагає підлеглим планувати розвиток кар'єри; використовує заходи уникнення морального виснаження; уміло висловлює свою оцінку підлеглих; систематично консультує працівників у виконанні завдань; використовує всі можливості для розвитку майстерності у процесі роботи.