III. Повідомлення теми і мети уроку

— Готуючись до цього уроку, ви прочитали казки, вчилися виразно читати в особах, відтворили епізоди казок у своїх малюнках і аплікаціях.

А сьогодні на уроці позакласного читання ми здійснимо дивовижну подорож у світ чарівної казки російського й світового поета О.Пушкіна.

IV. Опрацювання матеріалу уроку.
Повідомлення про життя поета.

— Твори О.Пушкіна увійшли до скарбниці світової літератури. Хоча життя Пушкіна було недовге, але цікаве.

2-й учень. Олександр Сергійович Пушкін народився в Москві 6 червня 1799 року у дворянській сім'ї.

Батько поета захоплювався літературою і зібрав велику бібліотеку.

Пушкін отримав домашню освіту й виховання, звич­не для дітей дворянських сімей. Батьки читали дітям французькі книжки Й розмовляли вдома тільки фран­цузькою мовою. І дітям вони дали французьку освіту, запросивши для навчання гувернанток та гувернерів.

3-й учень. З раннього дитинства поет майже не говорив російською мовою й не знав її. Його пер­шими вчителями рідної мови були бабуся Марія Олексіївна, яка чудово володіла російською, няня Ори-на Родіонівна — майстриня співати народні пісні — та «дядька» Микита Козлов, який пройшов із Пушкіним весь його життєвий шлях.

4-й учень. Орина Родіонівна не тільки співала Пушкіну пісні, вона була ще й чудовою казкаркою. Олександр Сергійович почув від неї багато казок і за­писав деякі з них у віршованій формі.

У листі до свого брата Льва він писав: «...До обеда пишу записки, после обеда езжу верхом, вечером слушаю сказки. Что за прелесть эти сказки! Каждая єсть поэма!»

Сторінками казок Пушкіна.

Робота над «Казкою про царя Салтана».

— Які казки поета ви прочитали? (Відповіді учнів.)

— А зараз запрошуємо поринути у світ пушкінської чарівної казки. І першу сторінку його відкриє аудіозапис літературної композиції у виконанні Інокентія Смоктуновського.

— А ви уважно слухайте і скажіть, з якої казки цей уривок.

Слухання аудіозапису.

—Уривок з якої казки щойно прозвучав? («Казки про царя Салтана».)

— Яких героїв казки ви впізнали?

— Чому молода цариця із сином опинилися вокеані? (Через заздрість і намовляння ткалі, кухарки,
свахи-баби Бабарихи.)

Виразне читання в особах.

— Послухаємо виразне читання уривку, в якому розповідається про те, як царевич урятував царівну Лебідь.

Бесіда після виразного читання.

— Як царівна Лебідь віддячила Гвідону за поря­тунок? (На острові з явився славний град, у якому він почав князювати.)

— Чому молодий князь сумує у своєму граді? (Хоче бачити батька і землю, де народився.)

— Як допомогла йому Лебідь? (Перетворила його на комара.)

— Чому кухарка, ткаля, баба Бабариха відмовляють Салтана відвідати славний град Гвідона?

— Які ж дива на острові Гвідона змушують Салтана все-таки відвідати славний град?

— Давайте послухаємо читання в особах про ці дива.
Учні читають в особах уривок із казки, в якому розповідається про останню зустріч царя Салтана із корабельниками.

Рефлексія.

— Яких людей висміює поет у цій казці? (Заздрісних, які намовлянням і обманом шкодять іншим.)

— Що ж він схвалює? (Доброту, чуйність.)

— Підсумуємо сказане. Ткаля, кухарка, баба Баба­риха втілюють образи заздрісних, підступних, пихатих людей, а цариця і князь — жертви злих витівок. Навіть у біді вони залишаються добрими і чуйними. Гвідон визволяє царівну Лебідь від злого чаклуна. До того ж вони вміють прощати і не тримати зла.

Чого ж учить казка? (За будь-яких обставин залиша­тися добрими, милосердними, чуйними людьми.)