Предмет педагогіки, її основні категорії

Педагогіка – наука особлива, вона виконує як науково-теоретичні функції, так і слугує практиці виконуючи функції прикладного мистецтва. Педагогіка як мистецтво займається пошуком ефективного розв’язання педагогічних завдань, розвитком індивідуальної педагогічної майстерності кожного вчителя. Те, що стосується практичного аспекту виховної діяльності, що вимагає від педагога свого власного стилю в реалізації засобів, методів, прийомів, форм і знаходить вираження в професійних уміннях та майстерності, - це сфера мистецтва у вихованні. Але теоретичний аспект виховання є предметом науково-педагогічного дослідження.

Важливо розрізняти педагогіку як науку з педагогікою як мистецтвом, але не слід їх протиставляти, бо в єдності вони служать основній меті – формування особистості.

Об’єкт педагогіки – є та частина об’єктивного світу, ті його явища, які обумовлюють розвиток особистості людини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. (Об’єкт науки це та сфера дійсності, яку вивчає дана наука.)

Наука педагогіка має свій предмет дослідження –є закономірності, принципи організації процесу виховання, навчання, освіти, що передбачає визначення цілей, змісту, методів, форм, засобів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями, створення для цього оптимальних умов у різних видах діяльності та спілкування особистості з метою забезпечення її позитивних змін, формування і розвитку, а також аналіз результативності процесу і його корегування за необхідності.

Узагальнення педагогіки як самостійної науки визначаються рівнем розробки її понять і категорій. (Категорія – наукове поняття, що визначає найсуттєвіші якості того чи іншого явища дійсності.) використання термінів професійної мови демонструє низьку кваліфікацію педагога.

Категоріальний апарат педагогіки досить широкий. Він включає філософські поняття (зміст, метод, форма і т.д.), психологічні поняття (особистість, розвиток, формування, соціалізація тощо).

Фундаментальними категоріями (основні поняття) педагогіки є: виховання, навчання, освіта.

Перша категорія педагогіки – виховання — це цілеспрямований та організований процес форму­вання особистості.

виховання в широкому соціальному значенні — процес формування особистості під впливом навколишнього середовища, умов, обставин, суспільного ладу

виховання в широкому педагогічному значенні — формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка базується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.

виховання у вузькому педагогічному значенні — цілеспрямована виховна діяльність педагога, спрямована на досягнення конкретної мети в колективі учнів (наприклад, виховання здорової громадської думки).

виховання в гранично вузькому значенні — спеціально організований процес, що передбачає формування певних якостей особистості, процес управління її розвитком й відбувається через взаємодію вихователя і вихованця.

Національне виховання — виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.

У педагогічній науці є, крім виховання, ще дві категорії того ж ряду: самовиховання і перевиховання.

Самовиховання – цілеспрямована, самостійна діяльність людини (а для дітей – керована дорослими) над удосконаленням своєї особистості.

Перевиховання – цілеспрямована діяльність, пов’язана з усуненням недоліків у формуванні особистості педагогічно занедбаного учня.

Друга категорія педагогіки — освіта — це процес і результат оволодіння надбаннями людської культури, досвідом (системою знань, умінь, навичок), досягнення значного освітнього рівня як передумови активної соціальної діяльності.

Іншими словами – освіта – це процес і результат навчання (обсяг засвоєних учнем систематизованих знань, умінь, навичок, способів мислення).

Самоосвіта – один із способів отримання освіти, самостійне оволодіння людиною знаннями, уміннями, навичками, підвищення рівня освіченості.

Основним шляхом і засобом здобуття освіти є нав­чання, в процесі якого реалізуються цілі освіти.

Третя категорія педагогікинавчання – цесам процес засвоєння індивідом соціального досвіду, накопиченого людством— цілісний процес взаємодії вчителя і учнів спрямований на оволодіння системою знань, умінь, навичок (соціального досвіду накопиченого людством) та способами пізнавальної діяльності.

Простіше, навчання – це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності.