Правозахисники: вплив АТО на довкілля близький до катастрофи

 

Насосна станція Південнодонбаського водогону припинила роботу через обстріли з боку непідконтрольних Києву територій, - повідомляє у Twitter міністерство з питань тимчасово окупованих територій.

Хоча саму станцію не було пошкоджено, її персонал евакуювали, а відтак, припинилося і постачання води у низку населених пунктів. Нині воду для майже 400 тисяч мешканців району подають погодинно із резервного резервуару.

Тим часом Авдіївський коксохім знову опинився на межі зупинки через припинення постачання технічної води, - повідомив e Facebook директор підприємства.

Екологічна ситуація Донбасу, тривалий час перебуваючи у кризовому стані, в період воєнних дій набула ознак екологічної катастрофизі звіту Української Гельсінської спілки з прав людини

Серед повідомлень про людські втрати і руйнування, подібна інформація із зони АТО зазвичай привертає менше уваги. Проте ці два повідомлення лише впродовж однієї доби є прикладами того, як збройний конфлікт на сході України призводить до втрат, які важко підрахувати, проте вони завдають чималої шкоди людям і довкіллю.

Українська Гельсінська спілка з прав людини оприлюднила звіт про наслідки конфлікту на Донбасі для довкілля. Експерти, яких залучила спілка, дійшли висновку, що "наслідками збройного конфлікту на сході України, окрім людських втрат, є значна шкода екологічним системам і природним ресурсам".

Автори звіту нагадують, що і до початку конфлікту розвинена важка промисловість цього регіону - шахти, великі металургійні заводи, хімічні гіганти "Стирол" і "Лисичанський НПЗ", - становила чималу загрозу довкіллю. Проте під час конфлікту ситуація ще більше загострилася:

"Екологічна ситуація Донбасу, тривалий час перебуваючи у кризовому стані, в період воєнних дій набула ознак екологічної катастрофи", - йдеться у звіті.

"Біотична інвазія"

Жодна зі сторін конфлікту при плануванні бойових дій не брала до уваги екологічні міркування, - каже Ігор Заворотнюк, старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею і один із авторів звіту.

За його словами, на військових картах території заповідників навіть не позначені. Більше того, нині на цих територіях розташовані позиції обох сторін конфлікту, значна частина цих територій замінована, а також "засмічена" снарядами та зброєю.

У той таки час, Донбас - це не лише шахти і терикони. Там розташовані до третини всього заповідного фонду України.

За чужорідною людською інвазією прийшла й біотична інвазіяІгор Заворотнюк, Національний науково-природничий музей

Біолог каже, що як і у випадку з Чорнобилем, відсутність активності і впливу людини на певній території сприяє відновленню дикої природи.

Але загалом, за словами Ігоря Заворотнюка, переважають негативні наслідки конфлікту на Донбасі на довкілля, деякі з яких ще доведеться вивчати і оцінювати. Наприклад, таке явище, яке біолог називає "біотичною інвазію":

"В кожній вирві, воронці від снарядів ми бачимо чужорідні види рослин, які заполоняють усе. І вони тягнуть за собою все інше, - кожна рослина є годувальницею приблизно п'яти видів комах і тварин. За чужорідною людською інвазією прийшла й біотична інвазія. Згодом це призведе до серйозного екологічного дисбалансу на цій території".

Що відбувається?

Крім порушень екологічного балансу на Донбасі доведеться вирішувати низку дуже серйозних проблем. Серед них Алла Блага, аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини, називає такі наслідки збройного конфлікту на Донбасі на довкілля:

§ пошкодження водогонів, каналізації, очисних споруд,

§ пошкодження ЛЕП, які постачають електроенергію на екологічно небезпечні об'єкти,

§ пошкодження об'єктів промисловості, які можуть призвести до екологічної катастрофи,

§ затоплення шахт із можливістю забруднення ґрунтових вод, отруєння питної води і поширення забруднення на Сіверський Донець і Азовське море,

§ незаконний видобуток корисних копалин,

§ використання природних об'єктів, як військових,

§ забруднення довкілля важкими металами внаслідок артилерійських обстрілів та застосування вибухівки,

§ шкода сільгоспугіддям, знищення родючого шару ґрунту, вирубка лісів, будівництво фортифікаційних споруд і забудова територій військовими об'єктами,

§ знищення рослинного покрову через пожежі воєнного характеру (постраждали до 17% лісів і 24% степів).

Кожна з цих проблем тягне за собою багатомільйонні збитки і витрати на виправлення ситуації.

Що можна зробити?

Українська Гельсінська спілка закликає українську владу не зневажати значенням екологічних наслідків конфлікту на Донбасі, і розпочати документування злочинів проти природи.

Нині, за словами Алли Благи, у відкритих джерелах, що їх вивчили дослідники, "майже відсутня статистика розпочатих кримінальних впроваджень за фактами (екологічних - Ред.) правопорушень. Якщо і є, то поодинокі випадки".

Правозахисники також рекомендують скласти мапу територій, постраждалих під час воєнних дій в зоні АТО.

Від того, що деякі наслідки буквально "лежать на поверхні", їх ліквідація буде не менш складною і коштовною. Наприклад, радять у Гельсінській спілці, підраховуючи шкоду довкіллю, треба враховувати мінування як джерело забруднення територій, а також витрати на їх розмінування.

Крім того, екологи звернули увагу, що просто на те, щоб закопати воронки від вибухів на ділянці 15 на 15 км, потрібно близько 1 тисяч вантажівок типу КамАЗ. Вже не кажучи про те, що у більшості із цих воронок вміст важких металів може перевищувати норми у 150 разів.

Що ж до того, хто і коли має відшкодовувати ці витрати, то дослідники звертають увагу на незначну кількість успішних прецедентів.

"Існуючі норми міжнародного гуманітарного права встановлюють досить високий пороговий рівень для того, щоби притягти до відповідальності державу за екологічну шкоду, спричинену в результаті збройного конфлікту. І це дуже важко довести у будь-якому міжнародному суді", - каже Марина Медведєва, професор кафедри міжнародного права Київського національного університету імені Шевченка. - Тим не менше, треба використовувати усі можливі інструменти".

BBCУкраїна

 

 

Стаття 7