double arrow

Деградація земельних ресурсів України

 

Екосистема України переживає кризу, що не може не мати негативні наслідки в майбутньому. Відсутні комплексна державна політика зі збереження екологічної системи, контролю за використанням природних ресурсів, а також відповідальність за порушення в екологічній сфері. Натомість присутня тотальна корумпованість в будь-якій сфері ведення бізнесу, зокрема на аграрному ринку.

 

Основними негативними наслідками агропромислової діяльності в Україні є збідніння і виснаження родючих українських чорноземів, промислове забруднення ґрунтів та інтенсивне освоєння цілинних земель, широке розповсюдження монокультур, застосування азотних і нітратних мінеральних добрив. Основним чинником великомасштабної деградації земельних ресурсів є, передусім, екологічна недосконалість структури земельних ділянок і технологій вирощування сільськогосподарських культур.

 

71% всього агроландшафту країни використовується для господарської діяльності. Це – надмірне навантаження на землю. Така велика розораність ґрунту – це докорінні зміни в процесах ґрунтоутворення і агроекосистем. Агрохолдинги не визначають якісних показників орендованої ними землі, не контролюють її стан, не використовують правильні технології її обробки. Відсутність професійних агрономічних знань та бажання збереження родючості орендованої землі призводить до непоправної її руйнації.

За відсутності надходження органічної речовини та незбалансованого застосування мінеральних добрив, ігнорування сівозмін, зведення до мінімуму площ вирощування бобових культур, спалювання соломи тощо в ґрунтах активізуються процеси дегуміфікації (простіше кажучи – знищується родючий шар ґрунту). Запаси гумусу нерозривно пов’язані зі здатністю ґрунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формуванням високих урожаїв. Товщина гумусового шару за останнє десятиліття зменшилася на 20%. До того ж, майже 40% загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.

 

Екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії: останнім часом їй піддалося більше 35% сільгоспугідь України. Активне використання хімічних добрив призводить до збільшення площі кислих ґрунтів. (До слова, монополістом на ринку мінеральних добрив залишається компанія Дмитра Фірташа «Ostchem», яка фактично є банкрутом, але завищує ціни на імпортні добрива, в основному з Російської Федерації, на 40-50%.).

 

Болючим залишається питання недотримання аграрних технологій. Зокрема, сучасний український агробізнес характеризує монокультура: щороку на одних і тих же полях вирощуються виключно найбільш прибуткові сільськогосподарські культури - соняшник, ріпак, зернові - культури, які катастрофічно виснажують рештки ґрунтового покриву України. Так, у 2017 році українські агропідприємства збільшили виробництво соняшникової олії на 35%. Україна – найбільший у світі експортер соняшникової олії. Майже 40% посівної площі займає соняшник, що є неприпустимим з точки зору збереження родючості ґрунтів. За останні 25 років площі цієї високоліквідної культури зросли втричі й перевищують рекомендовані 2 мільйони гектарів в цілому.

 

Прогноз на майбутнє щодо земельних ресурсів невтішний. При збереженні нинішніх темпів деградації ґрунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.) критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20-30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.

 

Як заявив прем’єр-міністр України Гройсман, у 2017 року на покращення екологічної ситуації в регіонах буде витрачено 440 мільйонів гривень. Це дуже мала сума для реального покращення хоча би одного сегменту української екосистеми. За відсутності державної екологічної політики та контролю за її застосуванням, безсумнівно, ці кошти будуть вдало «опрацьовані» в кишенях можновладів.

 

Українські націоналісти наполягають на розробці комплексної системи «заходів протидії опустелюванню та знелісненню територій, а також заходів збереження високого рівня родючості земель сільськогосподарського призначення» (з програми «Національного корпусу»).

Ірина Боднар-Коваленко

 

Стаття 4

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: