1. цікаво знати!
— Як звірі спілкуються між собою? Для спілкування звірі використовують
різні сигнали. Вони видають звуки, якими попереджують про небезпеку. На-
приклад, коли мавпа побачить леопарда, що підкрадається до зграї, вона по-
чинає лементувати, і решта мавп тікають від небезпеки.
Звірі подають сигнал тривоги за допомогою кольорових плям. Коли олень
відчуває небезпеку, він насторожується і піднімає хвіст. Під хвостом у нього
є велика яскраво-біла пляма — «дзеркало». Її відразу помічають решта оленів
і готуються до зустрічі з ворогом.
2. дослідницький практикум
Як тварини дбають про своє потомство?
— Більшість тварин-батьків турбуються про своє потомство. Наприклад,
у деяких птахів пташенята з’являються на світ голими і безпорадними. Вони
швидко ростуть, а тому їм потрібно багато їжі. Нелегко доводиться птахам- батькам. Шпаки, наприклад, приносять пташенятам корм (комах) 300 разів на день, синиці — 400 разів. Згодом пташенята покидають гніздо. Хоча вони вже вкриті пір’ям, однак ще погано літають. Не можуть самостійно живитися.
Батьки весь цей час годують своїх пташенят і захищають від ворогів, навіть на-
магаються відганяти від пташенят кішок або собак.
Тварини піклуються про своє потомство по-різному: вилизують, обе-
рігають, учать ходити, літати або плавати, захищатися, годують молоком,
а потім показують їстівні рослини, учать полювати. Зазвичай про дітей піклу-
ється мама, але бувають і винятки. Тварини заздалегідь обирають територію,
ретельно охороняють і готують укриття для майбутнього потомства — гнізда,
нори, барліг.
Новонароджені дитинчата передусім потребують їжі. Самиці ссавців ви- годовують своїх дитинчат молоком. Птахи впродовж декількох тижнів багато
разів на день повинні вкладати в дзьобики вічно голодних пташенят корми.
Новонароджені дитинчата також потребують тепла. Птахи декілька днів
зігрівають своїх пташенят, поки ті не покриються пухом. Проте пташенята ви-
водкових птахів (фазани, кури та ін.) з’являються на світ добре розвиненими і відразу ж покидають гніздо, всюди йдучи за матір’ю.
Дитинчата копитних народжуються цілком розвиненими і здатними само- стійно пересуватися. Матері ретельно їх вилизують і підштовхують носом, спо-
нукаючи звестися на ноги — інакше малюки можуть стати легкою здобиччю
хижаків.
Дитинчата сумчастих тварин з’являються на світ, коли у них добре розви-
нені тільки передні кінцівки і рот. Подальший розвиток відбувається в сумці
матері.
Хижаки зазвичай живуть декілька місяців разом, за цей час вони навчають
малюків усього, що необхідно їм для життя: полювання, погоня, маскування,
напад, оброблення спійманої туші і т. ін.
Королівські пінгвіни по черзі піклуються про малюка. Самиця відкладає одне яйце і передає його самцеві, який і висиджує його. Самиця в цей час за-
пасається їжею. Мати повертається, коли малюк вилупився, а батько вирушає
їсти. Малюка учать запасати жир, плавати, кататися на животику і ходити,
спираючись на хвіст.
Ведмежата живуть з матір’ю 2–3 роки, разом зі старшими ведмежатами. Слони і деякі види мавп живуть з дитинчатами близько 8–10 років. У ви-
хованні потомства беруть участь майже всі дорослі члени групи: старші брати, сестри, самиці без власних дітей. Вони стежать за малюками, годують, догля-
дають їх, грають із ними.