Правова охорона навколишнього природного середовища в сільському господарств

Сільське господарство — найбільш активна галузь, де взаємодіє суспільство і природа. можна виокремити два напрямки природоохоронної діяльності: охорона навколишнього природного середовища і всіх його елементів від негативного впливу сільськогосподарського виробництва та охорона сільського господарства від шкідливого впливу антропогенного навколишнього середовища.

Основні правові норми, які закріплюють порядок використання та охорони земель містяться в Земельному, Водному, Лісовому кодексах Укр., в кодексі Укр. про надра, ЗУ«Про охорону земель», «Про тваринний світ» та «Про охорону атмосферного повітря». Основними природними об'єктами, які зазнають негативного впливу в сільському господарстві, є землі сільськогосподарського призначення. Охорона земель с/г призначення включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання. Одним з найважливіших заходів є обмеження використання цих земель для цілей, не пов'язаних з с/г. Земельний кодекс Укр. закріплює правовий режим для особливо цінних земель. Згідно зі ст. 150 ЗК Укр. вилучення цих земель для несільськогосподарських потреб не допускається. Одночасно, в разі вилучення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських цілей, Земельний кодекс Укр. передбачає обов'язкове відшкодування втрат с/г виробництва. Найважливішим завданням правової охорони земель с/г призначення є охорона родючості ґрунтів. До основних заходів по збереженню, відновленню, поліпшенню ґрунту належать дії по боротьбі з вітровою та водною ерозією ґрунту, з безгосподарним ставленням до земель, меліорацією та рекультивацією земель, а також боротьба з забрудненням ґрунту. В останні роки особливого значення набувають заходи боротьби із забрудненням та псуванням с/г земель. Несвоєчасне вжиття заходів по запобіганню та зменшенню забруднення земель сільськогосподарського призначення призвело до виникнення нового різновиду земель, які отримали назву «техногенно забруднені землі». Техногенно забруднені землі — це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Вказані землі згідно зі ст. 170 Земельного кодексу Укр. підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та консервації. Консервації підлягають також деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним.

Крім земельних ресурсів у сільському господарстві шкідливого впливу зазнають водні ресурси, лісова рослинність, дикий тваринний світ.

Сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства та громадяни в усіх випадках повинні компенсувати шкоду, заподіяну ними навколишньому природному середовищу внаслідок їх господарської діяльності. Посадові особи і громадяни, винні в порушенні правил охорони навколишнього середовища, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.