Перебіг, зупинення, переривання і поновлення строків позовної давності

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов'язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком їх виконан­ня перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. У зобов'язаннях, у яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, останній може вимагати виконання, а боржник має право виконати зобов'язання у будь-який час. Якщо кредитор вимагає виконання зобов'язання, боржник зобов'язаний зробити це в 7-денний строк за умови, що із закону, договору або змісту зобов'язання не випливає обов'язок негайного виконання. Початок перебігу строку позовної давності у подібних випадках має бути приурочений або до дня пред'явлення кредитором вимоги про виконання зобов'язання, якщо обов'язок негайно, то виконання випливає із закону або договору чи змісту зо­бов'язання, або до моменту закінчення 7-денного строку, про­тягом якого боржник не виконав свого обов'язку на вимогу кредитора. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається з моменту виконання основного зо­бов'язання.

У разі порушення права чи охоронюваного законом інте­ресу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Після початку перебігу позовної давності можуть виника­ти обставини (юридичні факти), які або перешкоджають упра-вомоченій особі своєчасно пред'явити позов, або іншим спосо­бом впливають на нормальний перебіг давності. Ці обставини можуть призводити до: зупинення перебігу давності; переривання її.

Перебіг позовної давності зупиняється у разі:

- якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичай­на або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

- у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

- у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-пра­вового акта, який регулює відповідні відносини;

- коли позивач або відповідач перебуває у складі у Збройних Сил України, переведених на воєнний стан.

Крім зупинення перебіг позовної давності може бути пере­рваний. Переривання позовної дав­ності допускається лише у двох випадках: при вчиненні особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише ча­стина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Суть переривання позовної давності полягає у тому, що при настанні вищезазначених обставин перебіг давності почи­нається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового стро­ку не зараховується. Жодні інші обставини, у тому числі зміна осіб у зобов'язанні, не впливають на перебіг позовної давності.

Закінчення строку позовної давності щодо головної вимо­ги означає, що цей строк закінчився і щодо додаткової вимоги (неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо).

Порядок обчислення строків та позовної давності. Строк починається з наступного дня після календарної дати чи на­стання події, якими визначено його початок. Строк, обчислю­ваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку, а коли він обчислюється місяцями, то відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо строк обчислюється тижнями, то він спли­ває у відповідний день останнього тижня строку.