2018-01-21
586
ПФГ — це сукупність юридичних осіб, які повністю або частково об'єднали свої активи на основі договору про створення цієї структури з метою техніко-економічної інтеграції для реалізації інвестиційно-інноваційних та інших програм, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності, розширення ринку збуту, створення нових робочих місць та підвищення ефективності виробництва.
Основними закономірностями розвитку ПФГ є:- цілеспрямована концентрація власності, у тому числі через перехресне володіння акціями; - розвиток трастових відносин усередині групи; - довгострокові перспективи інвестицій і власності на основі високого рівня експертизи проектів; - високий рівень управлінської незалежності й міжфірмової конкуренції членів групи при реалізації проектів усередині групи; - сумісна маркетингова діяльність за умови жорсткої конкуренції вертикальних інтегрованих груп.
Існують обмеження на участь у ПФГ: - забороняється участь більше ніж в одній ПФГ; - дочірні підприємства можуть входити до складу ПФГ тільки разом зі своїм основним підприємством; - державні й місцеві унітарні підприємства малого бізнесу можуть увійти до складу ПФГ на умовах, визначених власником майна; - учасниками ПФГ не можуть бути громадські й релігійні організації.
|
|
|
Виділяють три основні типи ПФГ. До першого типу належать ПФГ, учасники яких створили акціонерну компанію шляхом об'єднання своїх капіталів. Серцевиною таких ПФГ є центральна компанія. Центральна компанія — це юридична особа, засновниками якої < всі учасники договору про створення ПФГ і яка виступає основним товариством щодо всіх інших учасників ПФГ. Другий тип ПФГ — це групи, де центральне місце посідає холдингова компанія. Сконцентрувавши контрольний пакет акцій, холдингова компанія перетворюється на управлінський центр усієї групи. До третього типу ПФГ належать групи, у яких центром власності виступає кредитно-фінансова установа - комерційний банк. Як власник контрольних пакетів акцій, банк нічим не відрізняється від звичайної холдингової компанії.
