2.3.1. Визначаємо номінальний струм в обмотці ротора по формулі (2.55) із /1с.84/
І2=1,1*соsφ́*Іном*(6*ω1*kоб1/Z2);
І2=1,1*0,85*9,6*(6*228*0,96/34)=340,62 А.
2.3.2. Знаходимо густину струму в осерді ротора по формулі (2.56) із /1 с.84/
,
де: qст - переріз осердя; qст= Sn2 = 117,65 мм2.
Δ2=340,62/117,65=2,89 А/мм2.
2.3.3. Розраховуємо розміри короткозамкнутого кільця по \1 с.84\:
поперечний переріз кільця по формулі (2.57)
qкл=0,35*Z2*qcт/2р;
qкл=0,35*34*117,65/4=350 мм2.
висоту кільця по формулі (2.58)
hкл=1,13*hz2;
hкл=1,13*21,19=23,94 мм.
довжину кільця по формулі (2.59)
lкл=350/23,94=14,62 мм.
Знайдемо середній діаметр кільця по формулі (2.60)
Dкл.сер=144,1-23,94=120,16 мм.
2.3.4. Обчислюємо активний опір осердя в робочому режимі (kв.т.=1), який приведений до робочої температури 115 °С, по формулі (2.66) /1.с.84/
,
де: pAl - питомий електричний опір литої алюмінієвої клітки при розрахунковій робочій температурі; pAl = 48,8×10-9 Ом×м;
kв.т. - коефіцієнт, який враховує витіснення струму в осерді;
l2 - довжина стрижня ротора; l2 = l1 = 115 мм.
rст=48,8×10-9*115*103*1/117,65=4,77*10-5 Ом.
визначаємо активний опір осердя:
|
|
rст.п= rст=4,77*10-5 Ом.
2.3.5. Знаходимо активний опір короткозамкненого кільця по формулі (2.69) із /1 с.86/
rкл=2*3,14*120,16*48,8×10-9*103/34*350=0,309*10-5 Ом.
2.3.6. Обчислюємо активний опір кілець ротора, який приведений до струму осердя, по формулі (2.70) із /1 с.86/
,
де: kпр2 - коефіцієнт приведення струму кільця до струму осердя;
; kпр2=2*3,14*2/34=0,37.
rкл́ ́=0,309*10-5/0,372=2,26*10-5 Ом.
2.3.7. Визначаємо центральний кут скiса пазiв по формулi (2.72) iз /1.c.86/
,
де: bск - скіс пазів в частках зубцевої поділки t2;
; βск=12,65/13,3=0,95.
αск=4*3,14*0,95/34=0,35,
По /1.с.86/ знаходимо коефіцієнт скосу пазів: kск = 0,996.
2.3.8. Визначаємо коефіцієнт приведення опору обмотки ротора до обмотки статора по формулі (2.74) iз /1.с.86/
,
kпр1=(4*3/34)*(228*0,96/0,996)2=17045.
2.3.9. Обчислюємо активний опір обмотки ротора, який приведений до обмотки статора, по /1.с.86/:
в робочому режимі по формулі (2,75)
,
r2̀=17045*(4,77*10-5+2,26*10-5)=1,2 Ом.
Відносний приведений опір:
r2̀ ̀= r2*І1ном/U1ном;
r2̀ ̀=1,2*9,6/380=0,03.
2.3.10. Розраховуємо коефіцієт магнітної провідності пазового розсіяння ротора по /1.с.87/:
в номінальному режимі по формулі (2.77)
,
де: hш2 = 0,6 мм. bш2 = 1,2 мм.
,
де: y - коефіцієнт, який враховує зменшення провідності пазового розсіяння при витісненні струму в процесі пуску; y = 1.
Сλ=1*(((15,69+0,4*3,5)/3*6,3)*(1-3,14*6,32/8*117,65)2+0,66)=1,34.
λn2=1,34+0,6/1,2=1,84.
2.3.11. Обчислюємо коефіцієнт магнітної провідності диференційного розсіяння по формулі (2.80) із /1.с.87/
,
де: kд2 - коефіціент диференційного розсіяння, який визначається по /1.с.88/ в залежності від q2
,
тоді: kд2 = 0,01.
λД2=0,9*13,3*(34/12)2*0,01/0,45*1,16=1,84.
2.3.12. Обчислюємо коефіцієнт магнітної провідності розсіяння короткозамкнених кілець литої клітки ротора по формулі (2.82) із /1.с.87/
|
|
,
λкл=(2,3*120,16/34*115*0,372)*lg(4,7*120,16/(2*23,94+2*14,62))=0,45.
2.3.13. Знаходимо коефіцієнт магнітної провідності розсіювання скосу пазів ротора по формулі (2.83) із /1.с.87/
,
де: k’m - коефіцієнт насичення магнітного ланцюга; k¢m=1,4.
λск=13,3*0,952/9,5*0,45*1,16*1,4=1,73.
2.3.14. Знаходимо коефіцієнт магнітної провідності розсіяння обмотки ротора по формулі (2.84) із /1.с.87/
в номінальному режимі
l2 = lск + lкл + lд2 + lп2,
l2 = 1,84+1,84+0,45+1,73=5,86.
2.3.15. Визначаємо індуктивний опір розсіяння обмотки ротора по формулі (2.85) із /1.с.87/:
в номінальному режимі
x2 = 7,9*f1*l2*l2*10-9,
x2 = 7,9*50*115*5,86*10-9 = 0,266*10-3 Ом.
2.3.16. Обчислюємо індуктивний опір розсіяння обмотки ротора, який приведений до обмотки статора, по формулі (2.87) із /1.с.87/:
в номінальному режимі
,
х́2=17045*0,266*10-3=4,53 Ом.