Роль онкотичного тиску плазми крові

В плазмі осмотичний диск становить 7,6 атм.(5700 мм.рт.ст.) залежить на 60% від Na і других мінеральних речовин, деяких невеликих органічних речовин (глюкоза). Онкотичний тиск залежить від білків

Якщо еритроцити помістити в гіпертонічний розчин, то вода буде покидати еритроцити і вони будуть зморщуватись. Якщо еритроцити помістити в гіпотонічний розчин, то вода буде переходити із даного розчину в еритроцити. Вони будуть набрякати і розрушаться (гемоліз).

Тому при внутрішньовенному введенні вони мають бути рівні з кров’ю за осмотичним тиском (ізотонічним). До таких розчинів відносять 0,9% NaCl, 5% розчин глюкози, розчин більш концентрованих називають гіпертонічний, менш концентрований гіпотонічний.

53.Кислотно-основний стан крові,роль буферних систем крові в підтриманні його сталості.

КОС піддержується буферними системами, легенями, нирками, потовими залозами. Буферні системи крові забезпечують КОС за рахунок зв’язування кислих або лужних продуктів.

До буферних систем крові відносяться: гемоглобінова, бікарбонатна, фосфатна,білкова.

Сама потужна буферна система гемоглобінова (Нb), яка в крові веде себе як кислото- відновлений гемоглобін ННb. В капілярах тканин виходять кислі продукти і гемоглобін веде себе як луг.

КНb+Н2СО3 ↔ КНb+КНСО3 а також зв’язує СО2 – карбгемоглобін Нb СО2

В легенях, веде себе як кислота, попереджуючи залуження крові після виділення СО2

Бікарбонатна система також є потужною і мобільною, складається з Н2СО3 (кислота) і NaНСО3 (луг). При надходження молочної кислоти, яка є більш сильна чим карбонова, утворюється слабодисоційована карбонова кислота

С3Н/О3 + NaНСО3↔2С2Н5О3Na+ Н2СО3

В легенях Н2СО3↔ Н2СО3 + Н2О з виділення СО2 через легені. У випадку надходження у кров луги, проходе взаємодія її з кислотно-буферною системою. Зв’язування Н2СО3 приводе до дефіциту СО2 і зменшується виділенням її легенями. При цьому збільшується лужний резерв буфера, що компенсується виділенням Na Cl нирками.

Фосфатна буферна система невелика 5% утворена NaН2РО4 (слаба кислота)і Na2НРО4 (луг). Зв’язує кислі і лужні продукти аналогічно бікарбонатній системі.

Білки плазми за рахунок своїй аморфності в кислому середовищі ведуть себе як луги, в лужному – як кислоти.

Легені, змінюючи виділення СО2, впливають на КОС. Нирки можуть виділяти надлишок кислот так лугів, змінюючи рН сечі. Потові залози виділяють невелику кількість молочної кислоти.3.Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем крові в підтриманні його сталості.

54.Кількість і значення еритроцитів.Кольровий показник.

Еритроцити(дихальна) 3-5на/л

4-5на/л(ч)

3,7-4,7 на(ж)

Кольоровий показник-0,9-1,1

Показники гемоглобіну, його значення.

Гемоглобін (дихальна)

120-140г/л(ж)

130-160г/л(ч)

Кількість лейкоцитів,їх значення.

Лейкоцити 4-9на/л

(захисна-фагоцитоз,антитіла,антитоксіни, лейкіни)

Лейкоцитарна формула,його значення.

Лейкоцитарна формула у відсотках

Базофіли 0-1

Еозинофіли 1-5

Нейтрофіли:-палочкоядерні 1-6(3-5)

-сегментоядерні47-72(50-65)

Лімфоцити 19-37(18-38)

Моноцити 3-11(4-10)

Лейкоцити утворюються у червоному кістковому мозку, розмножуються і дозрівають у лімфоїдної тканині (органах імунітету), надходять у периферичну кров. Циркуляція в крові становить 4-72 години, після чого вони за рахунок амебоподібних рухів мігрують у сполучну тканину, де і виконують захисну функцію.

Показники тромбоцитів,іх фізіологічна роль.

Кількість тромбоцитів від 180 до 320х109 г/л. Вони приймають участь у згортанні крові, зупинки кровотечі, укріплення стінки судин, транспорту біологічно активних речовин.