2018-01-21
541
1. «Візитка».
Склад: Луганська й Донецька області. Площа — 53,2 км2. Чисельність — 1 місце. Густота населення — 1 місце. Урбанізація — 89 %.
2. ЕГП.
Межує з Північно-Східним, Придніпровським районами, з Російською Федерацією — вигідні сусіди для співробітництва. Має вихід до Азовського моря — забезпечує торгівлю. Має транзитне положення — проходять залізниці, автомобільні дороги, нафто- і газопроводи.
3. Природно-ресурсний потенціал.
Рівнинно-горбистий рельєф (Донецька, Приазовська височини). Клімат помірно-континентальний з рисами континентальності; опадів недостатня кількість; бувають посухи й суховії. Ґрунти — родючі, представлені різними видами чорноземів. Дефіцит водних ресурсів перекривається водою каналів Дніпро — Донбас, Сіверський Донець — Донбас. Мінеральні ресурси — головне багатство:
§ Донецький кам'яновугільний басейн;
§ руди кольорових металів: ртутні (Микитівське), золото, цирконій, поліметалеві;
§ нерудні: вогнетривкі глини, доломіти, кам'яне вугілля, графіт, вапняк і ін.
4. Особливості населення.
Національний склад: частка росіян вища, ніж у середньому по Україні. Трудові ресурси мають високу кваліфікацію, потомствені металурги, шахтарі, гірники; високий рівень безробіття; міграція в Росію.
5. Галузі спеціалізації.
Вугільна промисловість.
Електроенергетика.
Коксохімічна (Горлівка, Макіївка).
Чорна металургія (Донецьк, Маріуполь, Макіївка).
Кольорова металургія:
§ ртутна — Микитівка,
§ цинкова — Костянтинівка,
§ мідно-латунна — Артемівськ.
Хімічна промисловість:
§ содова – Слов’яногірськ, Лисичанськ,
§ барвники — Рубіжне,
§ фосфатні добрива, азотні — Костянтинівка,
§ нафтопереробна — Лисичанськ.
Машинобудування:
§ важке — Краматорськ, Донецьк, Луганськ,
§ залізничне — Маріуполь, Стаханов, Луганськ.
Будівельний комплекс:
§ цементна — Амвросіївка, Макіївка,
§ технічне скло — Костянтинівка,
§ виробництво залізобетонних конструкцій.
Легка промисловість, де переважно задіяна жіноча робоча сила.
Сільське господарство:
§ зернове господарство,
§ вирощування соняшнику,
§ молочно-м'ясне тваринництво,
§ свинарство й птахівництво.
6. Проблеми розвитку.
Застаріле технологічне обладнання шахт, металургійних комбінатів. Нераціональне використання трудових ресурсів. Екологічні проблеми.
Білет № 2
1. Розкажіть про історію географічних досліджень території України та видатних українських географів.
Найдавніші відомості про територію України зустрічаються в роботах істориків Геродота (484–425 р. до н. е.) — «Скіфія»; Страбона (64–23 р. до н.е.) — «Географія» — про племена, що проживають на Чорноморському узбережжі; Птолемея — записи про південну Україну.
Про освоєння центральних земель України й заснування Києва оповідають «Повість минулих літ», «Київський літопис». Про заснування Львова — «Іпатьєвський літопис». У XVII столітті з'явилися переписні книги Слобожанщини, з ХІХ століття складалися ревізії (описи) окремих регіонів України.
Відомі вчені-географи України XVIII – XIX ст.
Каразін Василь Назарович — народився в Богодухівському районі Харківської області. Організував постійні метеорологічні спостереження в Росії й Харківській області.
Ковалевський Єгор Петрович — народився на Харківщині, працював у ХДУ, у Петербурзі. Здійснив 10 експедицій на Алтай, Урал, у Казахстан і Середню Азію, Карпати, Кашмір і Афганістан, Китай, Африку. Знав Т. Шевченка; був ініціатором і організатором викупу з неволі двох його братів і сестри — Микити, Осипа та Ірини.
Миклухо-Маклай Микола Миколайович — правнук запорізького козака. Здійснив 10 подорожей до Нової Гвінеї, Філіппінських островів, Австралії, Меланезії.
Пржевальський Микола Михайлович — правнук запорізького козака. Здійснив 5 експедицій до Центральної Азії.
Лисянський Юрій Федорович — народився на Чернігівщині. Здійснив кругосвітню подорож на судах «Надія», «Нева», наніс на карту багато островів Тихого океану.
Докучаєв Василь Васильович — основоположник ґрунтознавства, створив карту чорноземів України.
Чубинський Павло Платонович — основоположник Українського народознавства, етнографії. Очолював Західний відділ Російського географічного товариства. Автор гімну «Ще не вмерла Україна» (1864 р., муз. Вербицького). Відкрив першу кафедру географії у Львівському університеті (1840 р.).
Тутковський Павло Аполлонович — запропонував фізико-географічне районування України.
Рудницький Степан Львович — академік АН України, географ, автор підручників з географії, геології.
2. Охарактеризуйте сучасні демографічні процеси в Україні.
Демографічна ситуація відображує динаміку чисельності населення країни.
На динаміку чисельності населення впливають природний рух населення та механічний рух населення.
Природний рух населення – це зміна чисельності населення біологічним шляхом, тобто внаслідок народжуваності і смертності.
Народжуваність відбиває кількість народжених на 1000 жителів за рік. На народжуваність в Україні впливають: соціально-економічний рівень розвитку країни; санітарно-гігієнічні умови життя; становище жінки в суспільстві; співвідношення чисельності чоловіків і жінок; традиції держави; війни та ін.
Смертність відбиває кількість померлих на 1000 жителів на рік.
Приріст населення — різниця між кількістю народжень і кількістю смертей на 1000 жителів за рік.
Для України характерний негативний приріст населення.
Депопуляція нації відбувається, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто чисельність жителів зменшується. Найнижчий рівень народжуваності вДонецькій, Чернігівській, Харківськійобластях. Найвищий — в Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській областях.
Наслідки демографічної кризи в Україні є „старіння нації”, тобто у віковій структурі переважає передпенсійний і пенсійний вік. Тому демографічна політика держави спрямована на стимулювання народжуваності та підтримку сімей з великою кількістю дітей.
