Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на частини (адміністративно-територіальні одиниці), в межах яких формуються і діють органи державної влади і місцевого самоврядування. Адміністративно-територіальний устрій закріплюється в Конституції держави. Мета адміністративно-територіального устрою — організація функціонування на місцях органів державної влади і місцевого самоврядування. Управління адміністративно-територіальними одиницями здійснюється по-різному:
§ органи самоврядування можуть бути відсутніми, в цьому випадку адміністратори призначаються урядовцями з центру;
§ органи самоврядування можуть бути тільки виборними;
§ органи самоврядування можуть нарівні з виборними підкріплюватися урядовцями, що призначаються з центру.
Історично склалися дві основні форми територіального устрою: унітарний і федеративний.
Федеративна держава — це форма державного устрою, за якого декілька держав об'єднуються в союзну державу. Суб'єкти федерації не є окремими державами, оскільки не мають суверенітету. Вони не можуть самостійно здійснювати зовнішню і внутрішню політику, не мають права виходу зі складу федерації, але мають власну Конституцію, органи законодавчої, виконавчої та судової влади.
|
|
Унітарна держава — форма державного устрою, що передбачає поділ території на адміністративно-територіальні одиниці, які підпорядковуються органам центральної влади і не мають ознак самостійності.
Сучасний адміністративно-територіальний устрій України — унітарна держава, до складу якої входять 24 області, Автономна Республіка Крим, а також Київ і Севастополь — міста державного підпорядкування. Народ України готується до адміністративно-територіальної реформи.