Розкажіть про місцевий і поясний час та відлік часу в Україні

Поясний час — це час у межах одного часового поясу. Часових поясів виділяють 24. Відстань між меридіанами в часовому поясі 15° (360°: 24 = 15°). Нульовий пояс (він же 24-й) проходить там, де Гринвіцький меридіан є серединним. Межі часових поясів по суті проведені з урахуванням державних кордонів країн. Україна лежить у другому часовому поясі.

Місцевий час — це час на лінії одного меридіана; якщо меридіани проведені через 1°, то час між ними різниться на 4 хв (60 хв: 15° = 4 хв в 1°). Україна лежить між 22° сх. д. і 40° сх. д., таким чином місцевий час різниться на 1 годину 12 хв.

Літній час — це час літнього періоду, що відрізняється на 1 годину від поясного. Стрілки годинників у цей період переводять для того, щоб повніше використовувати світловий день.

Дайте характеристику трудових ресурсів України та поясніть особливості забезпеченості ними різних регіонів держави.

Трудові ресурси — це частина населення країни, що має певний фізичний розвиток і стан здоров'я, а також необхідний для трудової діяльності професійний і освітній рівень.

Особливості трудових ресурсів:

1. Вік: чоловіки від 16 до 59 років, жінки від 16 до 54 років.

2. Зайнятість: більше половини (51%) — жінки, 70—85% їх зайнято в освіті, культурі, охороні здоров'я, у сфері громадського харчування.

3. Структура зайнятості: відбувається процес зменшення кількості зайнятих у виробничій сфері і збільшується кількість зайнятих у сфері послуг.

4. Якість — мають високий освітній рівень, професійну підготовку, дисципліну.

5. Вікова структура — простежується тенденція «старіння».

Забезпеченість трудовими ресурсами.

Зайнятість жінок вища за середню по країні в Донецькому, Придніпровському, Столичному економічних районах. Натомість вона нижча за середню по країні в західних аграрних областях. Частка зайнятих у виробництві скорочується в промислових регіонах, оскільки тут швидкими темпами розвивається невиробнича сфера. На Поділлі, у Західному Поліссі та на Прикарпатті частка зайнятих у сільському господарстві становить більше 50 %. Мають місце міграції трудових ресурсів до суміжних держав з метою пошуку робочих місць, особливо це явище поширене у західних і східних регіонах.