Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

1 2 3 4 5 6

Завідувач кафедри

Професор В.З.Нетяженко

________________________

(підпис)

Протокол № ________

“______” _____________ 2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Пропедевтика внутрішньої медицини
Модуль №2	Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів
Змістовний модуль № 9	Ендокринні захворювання, патологія системи крові та інтерпретація результатів лабораторних методів обстеження
Тема заняття	Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
Курс	3 курс
Факультет	ІІ, ІІІ, ФПЛЗСУ

Тривалість заняття – 3 академічні години

Київ 2009

Актуальність теми.

Найчастіше анемія не є самостійним захворюванням, а являє собою синдромне поняття, тобто є проявом якоїсь іншоїконкретної хвороби. Проте, через важливість анемічного синдрому, його значне розповсюдження кожна анемія фактично може вважатись самостійною нозологічною формою.

Найбільше клінічне значення з-поміж усіх анемій має залізодефіцитна анемія. У першу чергу це пов'язано з її надзвичайно широкою поширеністю. Вважається, що залізодефіцитна анемія – найбільш розповсюджена хвороба на землі. Дефіцит заліза – явний або прихований – реєструється в кожної третьої жінки та у половини дітей раннього віку. За даними ВООЗ, у 1989 році на земній кулі на залізодефіцитну анемію або на прихований дефіцит заліза страждали 700-800 мільйонів чоловік. Наприклад, в Індії ця хвороба реєструється у близько 50% дітей віком від 1 до 5 років, у басейні ріки Амазонки – біля 34% дітей віком 7-13 років. У розвинених країнах дефіцит заліза буває рідше. Наприклад, у США цей вид анемії виявляється приблизно у 1,2% дорослих чоловіків і 8,4% жінок. Найбільш часто залізодефіцитна анемія зустрічається у дітей молодшого віку, у дівчат-підлітків і жінок дітородного віку.

Отже, з цією патологією доводиться зустрічатись доволі часто, тому глибоке розуміння механізмів розвитку анемій, їх клінічних проявів та можливостей діагностики є вкрай важливим для лікаря будь-якої спеціальності.

2. Конкретні цілі:

§ оволодіти методикою з’ясування даних анамнезу хворих із анеміями

§ вирізняти основні симптоми при ураженні системи крові

§ ідентифікувати основні синдроми при анеміях та пояснювати механізми їх розвитку

§ узагальнювати результати розпитування, фізикального та інструментального обстеження хворого анеміями

§ трактувати зміни основних лабораторних показників при патології червоної крові

§ диференціювати залізодефіцитну, В₁₂-фолієводефіцитну та гемолітичну анемії за результатами фізикального та показниками лабораторного методів обстеження

§ вибирати адекватні методи обстеження при різних формах анемій

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

№	Назва дисципліни	Отримані навички
1.	Анатомія	Знати будову кровотворних органів: селезінки, печінки, губчастих кісток, тимусу, їх кровопостачання та інервацію
2.	Гістологія	Демонструвати знання мікроскопічної структури еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; Малювати схему еритропоезу
3.	Фізіологія	Пояснювати основні функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів Розподіл та обмін заліза в організмі людини Особливості всмоктування заліза у ШКТ людини Знати механізми кровотворення та рівні їх регуляції Розраховувати колірний показник Оцінювати осмотичну стійкість еритроцитів Інтерпретувати результати загального аналізу крові
4.	Патологічна фізіологія	Патогенетичні механізми розвитку різних форм анемій Особливості ураження ШКТ та нервової системи при дефіциті вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти Порушення всмоктування заліза при патології ШКТ
5.	Біохімія	Обмін білірубіну в нормі та при різних видах жовтяниць
6.	Деонтологія в медицині	Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при спілкуванні із хворим
7.	Латинська мова та медична термінологія	Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних скарг хворого, симптомів та синдромів при анеміях

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

1. Навчитися за допомогою розпитування, фізикальних та лабораторних методів дослідження виявляти патологічні симптоми анемій, аналізувати їх взаємозв'язок, на цій основі формувати висновок про характер захворювання, його перебіг та важкість.

2. Ознайомитись з основними методами досліджень при анеміях.

3. Навчитися трактувати результати лабораторного дослідження загального та біохімічного аналізів крові, за допомогою яких проводити диференціація залізодефіцитної, В₁₂-фолієводефіцитної та гемолітичної анемій

4. Засвоїти принципи поєднання основних симптомів анемій в синдроми, аналізувати їх взаємозв'язок та послідовність появи, на підставі чого формувати своє заключення.

4.1.Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

№	Термін	Визначення
1.	Анемія	– патологічний стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів та (або) гемоглобіну в одиниці об'єму крові нижче норми
2.	Колірний показник	– відносна величина, що відображає ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном
3.	Ретікулоцити	– молоді, незрілі форми еритроцитів, забарвлення яких можливе тільки у нефіксованих мазках щойно взятої для дослідження крові (суправітальне фарбування)
4.	Перерозподіл крові при анеміях	– мобілізація її з депо (печінки, селезінки, м’язів), із обмеженням кровопостачання периферичних тканин та збільшенням кровопостачання життєво важливих органів
5.	Сидеропенічний синдром	– клініко–лабораторні прояві, пов’язані із зменшенням вмісту заліза в тканинах
6.	Койлоніхій	– зміна форми нігтьової пластини на вигнуту при залізодефіциті
7.	Pica chlorotica	– специфічна зміна смаку у хворих із залізодефіцитом, яка проявляється схильністю до вживання неїстівних речовин (крейди, глини, зубного порошку, вугілля, сирих круп, сирого тіста та фаршу тощо)
8.	Гіпохромія	– зниження кольорового показника крові нижче 0,8
9.	Гіперхромія	– підвищення кольорового показника крові більше 1,1
10.	Дисеритропоетична анемія	– анемія, що пов’язана із порушенням синтезу еритроцитів у кістковому мозку під впливом різних факторів
11.	Фунікулярний мієлоз	– дегенеративні зміни задніх та середніх стовпів спинного мозку при В₁₂-фолієводефіцитній анемії, пов’язані із накопиченням токсичної метілмалонової кислоти в нервовій тканині
12.	Гемосидероз	– відкладання заліза у паренхіматозних органах із поступовим розвитком органної недостатності
13.	Анізоцитоз	– поява різних за розмірами еритроцитів
14.	Пойкілоцитоз	– поява різних за формою еритроцитів

4.2.Теоретичні питання до заняття:

1. Дайте визначення і коротку характеристику анемій.

2. Назвіть етіологію, патогенез гострої геморагічної анемії.

3. В чому полягає особливості клінічної картини гострої постгеморагічної анемії?

4. Чим характеризується картина периферичної крові на різних стадіях постгеморагічної анемії?

5. Етіологія, патогенез хронічної постгеморагічної анемії.

6. Скарги, дані огляду хворих на хронічну постгеморагічну анемію.

7. Зміни в серцево-судинної системі при хронічній постгеморагічній анемії.

8. Картина периферичної крові у хворих на хронічну постгеморагічну анемію.

9. Етіологія, патогенез гастроентерогенної залізодефіцитної анемії.

10. Скарги, дані огляду хворих на гастерогенну залізодефіцитну анемію.

11. Картина периферичної крові у хворих на гастерогенну залізодефіцитну анемію.

12. Етіологія, патогенез В₁₂-фолієводефіцитної анемії типу Адісона-Бірмера.

13. Які клінічні синдроми характерні для анемії Адісона-Бірмера?

14. Чим характеризується загальний синдром при анемії Адісона-Бірмера?

15. Клінічні особливості синдромів ураження органів травлення та задньобокових стовпів спинного мозку при анемії Адісона-Бірмера.

16. Картина периферичної криві при анемії Адісона-Бірмера

Зміст теми

Анемії – це патологічні стани, що характеризуються зменшенням вмісту гемоглобіну або еритроцитів в одиниці об'єму периферичної крові, що призводять до розвитку кисневого голодування тканин і порушення діяльності різноманітних органів і систем.

КЛАСИФІКАЦІЯ АНЕМІЙ

1. За етіологією:

1) Постгеморагічні (гострі, хронічні)

2) Гемолітичні (спадкові, набуті)

3) Дефіцитні (залізодефіцитні, В₁₂-фолієводефіцитні)

4) Дизеритропоетичні (гіпопластичні, апластичні)

2. За ступенем регенераторної активності:

1) гіпорегенераторні (ретикулоцитів < 2 %о)

2) норморегенераторні (ретикулоцитів 2–10 %о)

3) гіперрегенераторні (ретикулоцитів > 10 %о)

3. За ступенем насичення еритроцитів гемоглобіном:

1) нормохромні (КП 0,85 – 1,05)