Абсолютна і відносна кількість нейтрофілів

Показники у здорових-0,2±0,01×10 9/л. Референтні величини: 0,04-0,3 ×10 9/л. Відносна кількість паличкоядерних нейтрофілів у здорових людей складає 2,9±0,02%. Референтні величини: 1-6%.

Абсолютна кількість сегментоядерних нейтрофілів у здорових складає 4,26±0,03×10 9/л. Референтні величини:2,0-5,5×10 9/л.

Відносна кількість сегментоядерних нейтрофілів 56,9±0,55×10 9/л. Референтні величини:47-72 ×10 9/л. Нейтрофіл-лейкоцит в цитоплазмі якого при фарбуванні виявляють зернистість.Сегментоядерний нейтрофіл ядро якого розділено на декілька сегментів. Паличкоядерний нейтрофіл ядро якого витягнуте у вигляді боба, підкови чи букви s.

Нейтрофіли - клітини, що здфйснюють антибактеріальний захист організму, головним чином за допомогою фагоцитозу.

Нейтрофільоз – збільшення нейтрофілів у крові частіше поєднується зі збільшенням загальної кількості лейкоцитів. Нейтрофільоз спостерігається при гострих запальних процесах (ревматизм, пневмонія, подагра, захворювання нирок), при деяких грибкових захворюваннях, інтоксикаціях (уркмія, цукровий діабет), захворюваннях системи крові (лейкози, поліцетимія), злоякісних захворюваннях, гострій крововтраті. При деяких захворюваннях у крові з’являються молоді (незрілі) клітини нейтрофільного ряду (сепсис, отруєння, захворювання системи крові, абсцеси і т. п.). в такому випадку говорять про зсув лейкоцитарної формули вліво. Збільшення кількості гіперсегментованих нейтрофілів у поєднанні зі зниженням кількості паличкоядерних елементів позначається як зсув формули вправо (В12-дефіцитна анемія, хвороби печінки, спадкова гіперсегментація, променева хвороба). Фізіологічний нейтрофільоз виникає при емоційному збудженні, фізичному навантаженні, при родах.

Нейтропенія – зниження числа нейтрофілів у крові спостерігається при деяких інфекційних захворюваннях (черевний тиф, кір, краснуха і ін.), захворюваннях системи крові (апластична анемія, агранулоцитоз, залізодефіцитна анемія), лікуванні цитостатиками, захворюваннях щитоподібної залози, цирозі печінки, захворюваннях імунної системи.

Токсична зернистість нейтрофілів- ознака, що появляється при впливі на клітину інфекційного агента (наприклад, при пневмонії, сепсисі, скарлатині). Якщо число нейтрофілів з токсичною зернистістю переважає 50% - це є свідченням важкості інфекційного процесу.

Юний гранулоцит – це попередник паличкоядерного гранулоцита. Поява молодих і дегенеративних форм – ядерний зсув нейтрофілів – характерна ознака інтоксикацій, інфекційних і запальних процесів. Розрізняють 3 види зсуву: регенеративний, дегенеративний, лейкемоїдний. Регенеративний зсув характеризується збільшенням вмісту паличкоядерних нейтрофілів, появою метамієлоцитів та мієлоцитів, часто супроводжується лейкоцитозом, що свідчить про підвищену активність кісткового мозку. Значний нейтрофільоз з гіперлейкоцитозом при різкому ядерному зсуві вліво спостерігається при важкому перебігу інфекційного процесу (сепсис, перитоніт) при збереженні реактивності організму на достатньо високому рівні. Дегенеративний зсув характеризується збільшенням вмісту тільки паличкоядерних нейтрофілів (показник функціонального пригніченнякісткового мозку, його лейкопоетичної діялбності). Зустрічається при вірусних інфекціях (супроводжується лейкопенією), при тяжких інтоксикаціях внаслідок сальмонельозу, дизентерії, гострого перитоніту, при уремічній і діабетичній комах (супроводжується лейкоцитозом). Лейкемоїдний зсув характеризується появою більш незрілих форм (мієлоцитів, промієлоцитів, іноді –мієлобластів) і симулює картину крові при лейкозах. Значний нейтрофільоз з невеликим лейкоцитозом свідчить про тяжку інфекцію при ослабленій опірності організму. Значний нейтрофільоз при лейкопенії – показник важкої інфекції і низької реактивності організму.

Абсолютна і відносна кількість еозинофілів. Показники у здорових осіб – 0,16 ±0,01×10 9/л. Референтні величини: 0,02-0,3 ×10 9/л. Відносна кількість еозинофілів. Показники у здорових осіб – 2,60 ±0,11%. Референтні величини:0,5-5%. Еозинофіл – лейкоцит, що зафарбовується кислими барвниками, компонент фагоцитарної системи, однак відзначається більшою тривалістю життя. Співвідношення циркулюючих еозинофілів у крові та тканинах, як 1:100. Вони каталізують окислення більшості речовин з допомогою перекису водню, що сприяє знищенню мікроорганізмів, інактивують повільно реагуючу субстанцію анафілаксії, інгібують вивільнення гістаміну базофілами. Вміст в еозинофілах агентів, що мають протиалергічну активність сприяє пошкодженню гістаміну, рощеплює деякі лейкотрієни. Під впливом еозинофільного анафілактичного хемотаксичного фактора еозинофіли притягуються при атопічних станах для синтезу речовин, інактивуючих продукти, що вивільняються базофілами і тучними клітиними, наприклад, повільно реагуючу субстанцію анафілаксії. Еозинофіли здатні до фагоцитозу комплексів антиген-антитіло. Діагностичне значення: наростання кількості при паразитарних (ехінокок, лямбліоз), алергозах (бронхіальна астма, дерматози, еозинофільні інфільтрати в легенях), колагенозах, лікуванні деякими медикаментами, при захворюваннях системи крові, опіковій хворобі, ендокринопатіях, інфекційних захворюваннях. Еозинопенія та анеозинофілія спостерігається на висоті деяких гострих інфекцій, в агональному стані.

Абсолютна і відносна кількість базофілів. Показники у здорових осіб – 0,050 ± 0,07×10 9/л. Референтні величини: 0-0,065 ×10 9/л. Відносна кількість базофілів. Показники у здорових осіб – 2,60 ±0,11%. Референтні величини:0,5-5%. Базофіли – це клітини, головною функцією яких є участь в імунологічних реакціях організму, обміні гістаміну і гепарину.

Діагностичне значення: базофіли (тучні клітини, лаброцити) – особлива функціонально лабільна група клітин, що є у всіх органах і тканинах. Тканинні базофіли і базофільні гранулоцити крові – структурні одиниці цілісної системи клітин,що синтезують біологічно активні речовини, які регулюють мікроциркуляцію, трофіку тканин і є компонентами фагоцитарної системи. В умовах стресу відбувається дегрануляція базофілів – вихід в позаклітинний простір великої кількості біологічно-активних речовин: гепарину, гістаміну, еозинофільного хемотаксичного фактору анафілаксії. Активація комплемента і втягнення базофільних гранулоцитів можуть лежати в основі псевдоалергічних реакцій, що викликаються різними хімічними і біологічними агентами – медикаментами та медичнми маніпуляціями. Базофільні гранулоцити виявляють не у всіх людей. В нормф їх кількість може досягати1% всіх лейкоцитів. Збільшення понад 1% спостерігається при хронічному мієлолейкозі, гострих імунотромбоцитопеніях. Збільшення базофілів зустрічається при хронічному мієлолейкозі. Еритремії, поліцетимії, алергічних станах,виразковому коліті, віспі, гіпофункції щитовидної залози, при підвищеній чутливості до деяких харчових продуктів, лікарських препаратів. Зменшення базофілів зустрічається при гострих інфекціях, гіперфункції щитоподібної залози, стресі, синдромі Кушинга.