Тема 2. Філософська думка Стародавньої Греції та риму

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Модуль 1.

 

Даний модуль має на меті вивчення філософію античності до сократівського, класичного та елліністичного періодів.

 

Після вивчення модуля студент повинен:

1) розуміти соціокультурну зумовленість основних етапів розвитку античної філософії;

2) знати персоналії і термінологію філософії античності;

3) розуміти сутність основних проблем, якими переймались античні мислителі.

 

 

Тема 1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ

 

Флософія і культура. Специфіка філософського знання. Історія філософії як форма існування філософського знання. Історія філософії як особливий тип рефлексії та її місце в системі філософського знання. Предмет і метод історії філософії. Проблема єдності і багатоманітності історико-філософського процесу. Можливі способи вивчення поступу філософської думки.

 

 

Тема 2. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ

 

Соціокультурні умови виникнення та становлення філософської думки Стародавньої Греції. Сутнісні характеристики давньогрецької культури. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки.

Досократична філософська думка. Натурфілософія і космоцентризм у досократиків. Іонійська і Мілетська школи (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр) і проблема начала світу. Основні проблеми філософії мілетської школи. Діалектична філософія Геракліта Ефеського. Геракліт Ефеський про загальну мінливість. Вчення про Логос. Піфагор і піфагорійці. Проблема числа як оформлення матерії. Способи поєднання матерії та форми. Проблема одиничності і множинності. Елейська школа (Парменід, Зенон). Атомісти (Левкіп і Демокріт із Абдер). Проблема атомів. Версії т тлумачення атомів: атоми як речовина і як логічна одиниця відчуття. Проблема взаємозв’язку одиничного та множинного (Емпедокл, Діоген Аполонійський). Емпедокл з Акраганта та концепція чотирьох елементів (вогонь, повітря, вода, земля), вчення про злиття і розєднання (любов та ненависть). Анаксагор з Клазомен і вчення про субстанцію (речовини-ума). Поняття «нус». Вчення про геометрії.

Еклектика (Архелай, Кратіл) і софістика. Софістика як соціокультурне явище. “Людина – міра усіх речей…” (Протагор, Горгій). Основні момент и софістики. Друга і третя софістики. Історична значимість та недоліки софістики. Сократ – докорінна зміна предмету філософствування. Знання як ключ до осягнення моральних істин. Індуктивно-дефінаторний метод Сократа. Іронія і маєвтика, “знання про незнання”. Вчення про людину. Сократ – єдність життєвого і філософського. Сократичні школи: кініки (Антисфен, Діоген Синопський), киренаїки (Аристип), мегарики (Евклід Мегарський).

Фіософська думка класичної доби. Платон. Життя і діяльність Платона. Учнівство у Сократа. Заснування школи (Академія). Вплив попередньої філософії на філософію Платона. Платон і піфагорійці, Платон і Парменід, Платон і Геракліт, Платон і Демокрит, Платон і софісти, Платон і Сократ. Розуміння Платоном сутності та призначення філософії.

Онтологія, гносеологія та психологія Платона. Вчення про буття: «теорія ідей», річ та її eidos. причетність речей ідеям, структура ідеального буття. Ідея Блага. («Парменід», «Софіст»). Введение понятия материи (хора) как «иного» по отношению к сущему («одному»). arete Проблема «>эйдоса» и сохранности его «формы»

Платонівська самокритика вчення про ейдоси («ідеї») в діалогах «Парменід» і «Софіст». Історичне значення філософії Платона. Діалектика Платона. Платонізм в історії філософії.

Відмінності між знанням (episteme) тагадкою (doxa) («Держава»), («Театет»).Ієрархія знання; («притча про печеру»).,. Пізнання як любовний потяг («Бекект»). Вчення про душу. Три частини душі, коло обіг душ («Федр», «Держава»). Знання як пригадування. («Менон»). Проблема безсмертя душі («Федон»).

Космологія та теологія. Бог як творець (деміург) світу. «Світова душа» і сприймаюча хора (chora) («Тімей»). Ідеї як числа.

Політика та етика у Платона. («Держава», «Закони»). Доброчинство як arête людини. Вчення про довершену державу. Трьохчленна структура душі та трьохчленна структура держави. Правильний і неправильний державний устрій.

Платонізм в історії філософії.

 

Аристотель як систематизатор давньогрецької філософії. Життя і твори.

Учнівство у Платона. Організація Аристотелем власної школи в Афінах (Лікей).Поняття першої філософії. Критика Аристотелем платонівської теорії «ідей». Проблема первоначала. Вчення про чотири причини сущого. Телеологія Аристотеля. Вчення про перводвигун. Теорія пізнання. Логіка як наука про доведення. «Органон» як знаряддя наукового пізнання. Категорії – вчення про значення імен поза контекстом, розмежування «перших» та «других» сутностей. Буття у Аристотеля – проблема збереження одиничного. Суще як форма. Форма і матерія. Перегляд ейдетичної позиції Платона. Проблема субстанції. Єдність логіки та метафізики.

Етика і політика. Предмет та завдання етики у зв’язку з політикою. Характеристика суспільної природи людини. Душа як ентелехія тіла. Три здатності душі. Розрізнення діяльного та страсьражденного ума. Структура душі та місце в ній розумної здатності. Призначення держави та форми політичного устрою.

Філософські пошуки еліністично-римської доби. Крах полісної соціокультурності. «Етичний поворот» елліністичної філософії. Стоїки (Зенон з Кітіона, Хрісіп, Епіктет). Скептики (Піррон, Секст-Емпірик). Епікурійці. Кініки. Етичні теорії і теорії пізнання. Стоїчна теорія пізнання та її вплив на подальший розвиток філософії. Стоїчна етика. Римська філософія: Стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм.

Соціокультурні і політичні зміни в житті народів східного Середземномор’я в епоху еллінізму. Виникнення нових центрів грекоязичницької культури (Александрія, Пергам). «Етичний поворот» елліністичної філософії. Головні школи елліністичної філософії: скептицизм, епікуреїзм, стоїцизм.

Скептицизм та його своєрідність як філософського вчення. Піррон як родоначальник грецького скептицизму. Щастя як мета. Філософія як засіб здобуття щастя. Вчення про рівносильність усіх протилежних суджень. Заповідь утримуватись від усіх суджень. Незворушність як наслідок утримання від суджень. «Утроимуватись від суджень» - основний життєвий вибір в філософії стоїків.

Епікуреїзм. Епікур та його школа. Мета філософії та її поділ. Переробка атомістичної фізики Демокрита. Етика Епікура. «Уникати страждань» - основний життєвий вибір в філософії стоїків. Кініки. Етичні теорії і теорії пізнання.

Стоїцизм. Зенон – засновник стоїцизму. Філософія як modus vivendi. Система наук в стоїцизмі: логіка, фізика, етика. Теорія пізнання і логіка. Вчення про вогняну пневму. Етика та ідеал мудреця в стоїцизмі. «Наслідувати природу» - основний життєвий вибір в філософії стоїків.

Виникнення філософії в Стародавньому Римі. Лукрецій Кар та його поема «Про природу речей». Римський скептицизм – Секст-Емпірик. Еклектизм та стоїцизм в Стародавньому Римі. Люцій Анней Сенека – життя і праці. Послаблення інтересу до натурфілософії та анігіляція інтересу до логіки. Поняття мудреця як громадянина всесвітньої держави. Підпорядкування особистого інтересу вимогам загального блага.

Неоплатонізм – останній великій філософський синтез античності (Прокл, Плотін, Порфирій, Ямвліх). Плотін – життя і діяльність. «Енеади». Плотін про мету філософії. Порядок походження усього сущого з єдиного. Низхідна градація ступенів буття. «Душа світу». Шлях сходження до першоєдиного. Містичне вчення про екстаз.

Порфирій – логік неоплатонізму. «Вступ» Порфирія до «Катеорій» Арістотеля. Постановка проблеми відношення загального до особливого та одиничного.

Ямвліх. Зростаня релігійного елемента в неоплатонізмі. Поєднання ідей неоплатонізму з діалектико. Вчення про тріаду.

Прокл. Досвід синтезу вчень Платона, Аристотеля та Плотіна в діалектиці Прокла.

Проблема трансцендентності Бога та теорія еманації в неоплатонізмі.

 

Плани лекцій

 

Тема 1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ

Лекція 1

1. Історія філософії як форма існування філософського знання. Об’єктивна і суб’єктивна історія філософії.

2. Історія філософії як особливий тип рефлексії та її місце в системі філософського знання.

3. Предмет і метод історії філософії. Можливі способи вивчення історичного поступу філософської думки.

 

Тема 2. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА СТАРОДАВНЬЇ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ

 

Лекція 1. Становлення та початки Давньогрецької філософії

 

1. Соціокультурні умови виникнення давньогрецької філософії.

2. “Фісіологія” ранніх грецьких філософів.

3. Геракліт Ефеський про загальну мінливість. Вчення про Логос.

 

Лекція 2. Онтологізм давньогрецької філософії

1. Піфагор і проблема числа як оформлення матерії.

2. Елеати. Буття і шляхи його пізнання.

3. Проблема одиничності і множинності. Атомісти. Емпедокл.

 

Лекція 3. Зі світу природи у світ культури

 

1. Софістика як соціокультурний феномен. Перший досвід суб’єктивізму.

2. Сократ – Докорінна зміна предмету філософствування.

3. Сократичні школи (кініки, кіренаїки, мегарики).

 

Лекція 4. Філософія Платона

 

1. Вчення Платона про ейдоси.

2. Обгрунтування метафізики.

3. Вчення про знання. Види знання.

4. Платонівська самокритика вчення про ейдоси в діалогах “Парменід” і “Совіст”.

 

Лекція 5. Філософія Арістотеля

1. Вчення про чотири першоначала і причини сущого. Першопричина.

2. Метафізика і логіка Арістотеля.

3. Вчення про душу.

 

Лекція 6. Елліністично-римські філософські пошуки

 

1. Епікуреїзм – Відродження суб’єктивної антропологічної традиції.

2. Стоїцизм – осягнення неминучого.

3. Скепсис як онтологічний і гносеологічний принцип.

 

Лекція 7. Неоплатонізм – перехід до нової світоглядної парадигми

1. Неоплатонізм – останній філософський синтез античності.

1. Проблема надбуттєвості першоначала усього сущого.

1. Діалектика Єдиного, Глузду (НУС) і Світової Душі.

Семінари

Семінар ДОСОКРАТИЧНІ ФІЛОСОФСЬКІ ШКОЛИ. ОСНОВНА ПРОБЛЕМАТИКА (4 години)

 

1. Особливості зародження і формування давньогрецької філософії:

2. Мілетська школа. Проблема першоначала.

3. Геракліт Ефеський про загальну мінливість. Вчення про Логос.

4. Проблема одиничності і множинності; форма і зміст:

а/Елеати. Буття та шляхи його пізнання

б/вчення Демокріта про атоми і порожнечу

в/число як сутність світу. Піфагор.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Амус В.Ф. Античная философия.-М.,1976.

2. Богомолов В.С. Античная философия.-М.,1988.

3. Глускін В.В. В глибинах мудрості.-Острог, 1998.

4. Гунар Скирбекк, Нильс Гилье История Философии.-М., 2001.

5. Демокрит. Фрагменты из книги С. Я. Лурье. «Демокрит: Тексты. Перевод. Исследования.» - Ленинград, 1970

6. Диоген Лаэтский О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов.-М.,1976.-С. 69-76, 103, 104.

7. Донских O.A., Кочергин А.Н. Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. - М., 1993.

8. Зенон. Фрагменты из книги «Фрагменты ранних греческих философов»

9. Історія філософії: Підр. / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та інш.; за ред.. В.І.Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. – 774 с.

10. Історія філософії // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002.

11. История философии. Учебное пособие для вузов под ред. В.М.Мапельман и Е.М.Пенькова.- М., 2001.

12. Кессиди К.Х. От мифа к логосу.-М., 1972.

13. Кохановский В.П. Философия: Учебн.пособ. – 6-е узд., перераб. и доп. – Ростов н/Д: "Феникс", 2003.

 

14. Лосев А.Ф.История античной эстетики. В 8 томах.- М., 19963-1988.Т.1; Т.8- С. 314-322, 491-492.

15. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.- М., 1989.

16. Мелисс. Фрагменты из книги «Фрагменты ранних греческих философов»

 

17. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4 томах.- С.Пб.,1994-1997.

18. Мамардашвили М.К. Лекции по античной философии. М., 1997.

19. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: Ист.-филос. очерки и портреты. М., 1991.

20. Парменид. Фрагменты. О природе. Парменид. О природе (скачать ZIP-файл с сайта «Золотая философия")

21. Татаркевич В. Історія філософії: В 3-х т. / пер. З пол. – Львів: Свічадо, 1999.

22. Тихолаз А.Г. Гераклит.-К.,1995.

23. Філософія: Навч. посіб. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф.Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006.

24. Фрагменты ранних греческих философов.-М., 1989.-С.100-134, 176-256, 274-314.

25. Философский энциклопедический словарь.-М.,1989.-Статьи: Милетская школа, Фалес, Анаксимен, Анаксимандр, Гераклит, Зенон Элейский, Парменид, Апория, Демокрит, Левкип, Атомистика.

26. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии.- М., 1981.

27. Фрагменты ранних греческих философов. Ч.1./Под ред. А.В.Лебедева. М., 1991.

Семінар 2. СОФІСТИ І СОКРАТ (2 години)

1. Антропологічний поворот в античній філософії.

2.Софістика як соціокультурний феномен. Заслуги та недоліки сотфістики.

3. Сократ. Скратичний метод. Іронія. Знання – ключя до моральних істин.

4. Сократичні школи: кініки, кіренаіки, мегарики.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Асмус В.Ф. Античная философия.- М., 1985.

2. Богомолов А.С. Античная философия.- М., 1976.

3. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов.- М., 1979.-С. 109-118. Кессиди Ф.Х. Сократ. М., 1988.

4. Ксенофонт. Воспоминания о Сократе.- М., 1993.

5. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон.- М., 1969, 2000.

6. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.- М., 1989.Нерсесянц В.С. Сократ. М., 1996.

7. Платон. Апология Сократа// Платон. Собрание сочинений: В 4 т.-М.,1990. Т. 1.

8. Платон. Пир// Платон. Собрание сочинений: В 4 т. – М., 1990. Т. 2.

9. Рассел Б. Історія західної філософії.- К., 1995.Суд над Сократом. Сб. исторических свидетельств. СПб., 1997.

10. Философский энциклопедический словарь.- М., 1989.-Статьи:

Сократ, Софизм, Софистика, Сократические школи, Киники, Киренская школа, Мераская школа, Протагор, Горгий.

 

Семінар. ФІЛОСОФІЯ ПЛАТОНА (2 години)

1. Вчення Платона про ейдоси (“ Гіпій більший”).

2. Вчення Платона про душу. Процес пізнання в філософії Платона (“ Менон”, “ Театет”).

3. Етика і теорія держави.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Адо П. Что такое античная философия? М., 1999.

2.. Аристотель. Сочинения в 4-х томах.- М., Т.1.- С.79-81.

3. Асмус В.Ф. Античная философия.- М., 1976.

4. Асмус В.Ф. Платон. М., 1969.

5. Богомолов А.С. Античная философия.- М., 1985.

6. Лосев А.Ф. Жизненный и творческий путь Платона// Платон. Собрание сочинений: В 4-х т. Т.1.- М.,1990. Вступительная статья.

7. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.- М., 1989.

8. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты, Сократ, Платон. М., 1969.

9. Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Платон. Аристотель. М., 1993.

10. Лосев А.Ф. Эрос у Платона// Его же. Бытие. Имя. Космос. М., 1993.

11. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. М., 1991. С. 178-250.

12. Мудрагей Н.С. Платон: рациональное - иррациональное// Зарубежное философское антиковедение. М., 1990. С.46-57.

13. Платон. Собрание сочинений в 4-х томах.-М., 1994. Т.2.-С.7-81, 192-275.

14. Платон. Собрание сочинений в 4-х томах.- М., 1994. Т.1.-С.386-417.

15. Платон. Собрание сочинений в 4-х томах.- М., 1994. Т.3.-С79-421.

16. Скирбек Г., Гилье Н. История философии: учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений/Пер. с англ.-М., 2001.

17. Философский энциклопедический словарь.-М., 1989.-Статьи: Платон, Акадамия, Эйдос.

18. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии: Учеб. пособие для филос. фак-тов и отделений университетов. М., 1981.

СемінарФілософія Арістотеля (2 години)

 

1. Поняття «першої філософії»: в «Метафізиці» Арістотеля. Єдність логіки та мет афізики.

2. Форма і матерія у Аірістотеля. Арістотель про рух та його причину.

3. Вчення Арістотеля про категорії.

4. Вчення про душу.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Аристотель. Сочинения в 4-х томах.- М., 1976. Т.1.- С. 65-70, 79-81, 86-95, 119-134, 152-175.

2. Аристотель Сочинения в 4-х томах.- М., 1976. Т.2.- С. 51-91.

3. Аристотель. Сочинения в 4-х томах.- М., 1976. Т.4.- С. 375-644.

4. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика.- М., 1975.- С. 14-27.

5. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.- М., 1989.

6.Асмус В.Ф. Античная философия.- М., 1976.

7. Богомолов А.С. Античная философия.- М., 1985.

8. Философский энциклопедический словарь.- М., 1989.- Статьи: Аристотель, Перипатетическая школа, Эйдос, Архе, Форма и материя, Перводвигатель, Эрос.

9. Чанышев А.Н. Аристотель. М., 1987.

 

Семінар 5 ЕЛІНІСТИЧНО-РИМСЬКІ ФІЛОСОФСЬКІ ПОШУКИ (2 години)

 

1. Особисте буття - Наріжна проблема філософських пошуків еліністично-римської доби.

2. Епікуреїзм. Щастя як обдумана насолода. «Уникати страждань» - життєвий вибір епікурейців.

3. Стоїцизм. Доля як філософська категорія. Філософія як modus vivendi. «Наслідувати природу» - життєвий вибір в філософії стоїків.

4.Скептицизм. Скепсис (стриманість і незворушність) як основа мудрості. «Утримуватись від суджень» - життєва нас танова скептиків.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Асмус А.Ф. Античная философия.- М., 1976.

2. Беседы Эпиктета. М., 1997.

3. Богомолов А.С. Античная философия.- М., 1985.

4. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов.- М., 1979.- С. 269-331, 397-441.

5. Эллинистическая философия. М., 1996.

6. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. М., 1979.

7. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.- М., 1989.

8. Лосев А.Ф. Культурно-историческое значение античного скептицизма и деятельность Секста Емпирика// Секст Емпирик. Сочинения в двух томах.- М., 1976. Т.1.-С. 5-58.

9. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. Кн.1-2. М., 1988.

10. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. Ч.2. М., 1992.

11. Марк Аврелий Антонин. Размышления. Спб., 1993.

12. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.1. Античность.- СПб., 1997.

13. Римские стоики: Сенека, Эпиктет. Марк Аврелий.-М.,1995.

14. Секст Эмпирик. Сочинения в двух томах.- М., 1976.

15. Сенека Л. Моральні листи до Луція.- К., 1996.

16. Степанова А.С. Философия Древней Стои. СПб., 1995.

17. Тит Лукреций Кар. О природе вещей. М., 1983.

18. Цицерон. Философские трактаты / Вст. ст. Г.Г. Майорова, пер. М.И. Рижского. М., 1985.

19. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.- М., 1991.

20. Философский энциклопедический словарь.- М., 1989.- Статьи: Эпикур, Эпикуреизм, Стоицизм, Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий, Скептицизм.

21. Фрагменты ранних стоиков / Пер. и комм. А.А. Столярова. Т. I–II (второй том в двух частях). М., 1999–2002.

 

Семінар 6. НЕОПЛАТОНІЗМ- ПЕРЕХІД ДО НОВОЇ СВІТОВОЇ ПАРАДИГМИ

 

1. Неоплатонізм- останній філософський синтез античності.

2. Проблема надбуттєвості першоначала усього сущого.

3. Діалектика Єдиного, Глузду (Нус) і Світової душі.

4. Основний життєвий вибір неоплатоніків: «Життя, підпорядковане уму».

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Адо П. Плотин или простота взгляда. М., 1991.

2. Асмус В.Ф. Античная философия.-М., 1976.

3. Диллон Дж. Средние платоники. 80 г. до н.э. — 220 г. н.э. СПб., 2002.

4. Лосев А.Ф. История античной философии в конспективном изложении.-М., 1989.

5. Плотин. Эннеады / Пер. Т.Г. Сидаша и Р.В. Светлова. СПб., 2004–2005 (серия «Плотиниана»).

6. Плотин. О бессмертии души.// Вопросы философии, 1994, №3.

7. Плотин. О благе или едином.// Логос, №3. С.213-227.

8. Плотин. Избранные трактаты. Т. 1–2 / Пер. Г.В. Малеванского. М.: Изд-во «РМ», 1994

9. Плотин. Сочинения. Плотин в русских переводах. СПб., 1995.

10. Порфирий. Введение к «Категориям». Пер. А. В. Кубицкого // Аристотель. Категории. М., 1939. С.53-83.

11. Порфирий. Жизнь Плотина / Пер. М.Л. Гаспарова // Диоген Лаэрций. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. М.: Мысль, 1979.

12. Порфирий. О пещере нимф / Пер. А.А. Тахо-Годи // Лосев А.Ф. История античной эстетики. Кн 2. Последние века. М., 1988. С. 395-419.

13. Прокл. Первоосновы теологии. М., 1993.

14. Прокл. Первоосновы теологии / Пер. А.Ф. Лосева. М., 1993. (Библиотека журнала «Путь»)

14. Прокл. Комментарий к первой книге «Начал» Евклида. Введение. М., 1994.

Рист Джон М. Плотин: путь к реальности. СПб., 2005.

15. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Последние века. М.: Искусство, 1988. Кн. I. С. 15-120.

16. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.- М., 1991.

17. Шичалин Ю.А. История античного платонизма. М., 2002.

18. Филсофский энциклопедический словарь.- М., 1989.- Статьи: Неоплатонизм, Единое, Экстаз, Нус, Эманация, Плотин, Прокл, Ямвлих.

19. Ямвлих. Теологумены арифметики / Пер. В.В. Бибихина // Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. Кн. 2. М., 1988. С. 395-419.

20. Ямвлих. О египетских мистериях / Пер. Л.Ю. Лукомского. М., 1995.

 

Питання для контролю

1. У чому полягає зв'язок давньогрецької міфології з першими філософськими вченнями античності, а також із класичними філософськими вченнями Стародавньої Греції?

2. Як змінюються проблематика та предмет філософії в античності?

3. Які першопочатки світу виділяли античні натурфілософи?

4. У чому полягає філософський сенс апорій Зенона?

5. Що означає вислів "антропологічний поворот в античній філософії" і з іменами яких мислителів він пов'язаний

6. Чому Платона вважають першим представником (або ж засновником) філософського ідеалізму та з якою частиною його вчення це пов'язано?

7. Що лежить в основі Арістотелевої критики теорії ідей Платона та в чому відмінність між ними у тлумаченні понять "матерія" і "форма"?

8. Як ви розумієте слова Арістот еля «Філософія починається зі здивування»?

9. Чому Арістотель вважає філософію некорисною наукою, а тому самою кращою?

10. Чи існує різни ця між мудрістю (софією) та філософією?

11. В чому смисл гераклітівськоьго «Логоса»?

12. Що, за Гераклітом, є істинне знання, а що всезнання?

13. Уява Геракліта про мудрість (sophia) как одкровення (aletheia) природи (physis).

14. Дайте тлумачення висловлювань Геракліта (три висловлюваня на вибір).

15. Чому філософія стала можливою в Греції?

16. Охарактеризуйте основні поняття досократичної філософії: «природа», «логос», «космос» тощо.

17. В чому полягають відміності «іонійської» та «італійської» досократичої філософії?

18. Охаракеризуйте «мілетську школу». Основні ідеї та представники.

19. Який зміст вкладається в поняття «досократична філософія»?

20. Охаракеризуйте «елейську школу» (представники та ідеї).

21. Вчення Парменіда про буття.

22. Апорії Зенона (охарактеризувати одну на вибір).

23. Які основні філософські школи еллінізму. Що їх поєднує?

24. Софісти і Сократ. Схожіть і відмінність їх завдань.

25. Неоплатонівське вчення про світову душу.

 

Завдання для самостійної роботи