1) До 1036 р. мав співправителем брата Мстислава: Правобережжя Дніпра належало Ярославові, Лівобережжя — Мстиславові;
2) сприяв відновленню сильної князівської влади;
3) склав перше рукописне зведення законів — «Руську правду»;
4) опікувався будівництвом нових міст і розвитком тих, що вже існували;
5) у Києві побудував Софійський собор, Георгіївську та. Ірининськуцеркви, Печерськиймонастир (майбутню Києво-Печерську лавру); місто обнесли валами з трьома брамами, одна з яких — «Зо- лоті ворота» — була парадним в'їздом;.
6) сприяв обранню першого руського митрополита Іларіона (1051 р.);
7) піклувався про розвиток освіти та культури: відкривалися школи, в тому числі для дівчат, започатковано літописання, при Софійському соборі засновано бібліотеку, де були зібрані твори античних авторів; про поширення освіти свідчать написи на стінах та новгородські берестяні грамоти;
8)розбив печенігів, які відтоді припинили нападати на Русь;
9)здійснив похід на Візантію, внаслідок чого укладено договір про службу руських дружин у Константинополі, а дочка візантійського імператора стала дружиною сина Ярослава — Всеволода;
10) розширив територію Русі за рахунок угрофінських племен (Прибалтики) і Червоної Русі (Польща);
11) сприяв укладенню династичних шлюбів із європейськими монархічними династіями: сам був одружений із дочкою шведського короля Інгігердою, його доньки були одружені: Анна — з королем Франції, Єлизавета - з норвезьким королевичем, Анастасія — з угорським королем; сини уклали шлюби з німецькими принцесами.
Значення діяльності князя Ярослава Мудрого:
1) Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних держав Європи;
2)сприяв посиленню єдності та централізації Русі.
Перед смертю, в 1054 р., Ярослав поділив Русь між своїми синами. Старші сини отримали головні міста: Ізяслав — Київ, Святослав — Чернігів, Всеволод — Переяслав. Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу.
13. Галицько-Волинське князівство 1199-1264рр. Правління Р.Мстиславича та Д.Романовича