Правління Володимира Великого (980-1015рр.)

Правління Олега (882-912 рр.)

1)Правив від імені Рюрикового сина Ігоря; 2)розширив кордон держави, приєднавши сіверян, радимичів, де­ревлян, а також неслов'янські племена меря, чудь і весь; 3)звільнив підкорені племена від данини Хозарському каганату; 4) організував спротив угорським племенам, що проходили з Уралу в Подунав'я; 5) будував нові міста і фортеці; 6) здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 р. та 911 р., наслідком яких став вигідний торговий договір: руські купці торгували без мита та проживали в Константинополі за рахунок імператора.

Значення діяльності князя Олега: 1) об'єднав Північну та Південну Русь, що стало основою для загальноруської державності;2)сприяв централізації Русі; 3)укріпив військову могутність Русі, активізував її зовнішньополітичну діяльність. Після смерті Олега київський престол посів син Рюрика Ігор.

Правління Ігоря. (912-945 рр.) І) Відновив владу над повсталими деревлянами й уличами; 2) дав відсіч печенігам, що з'явилися біля кордонів Київської Русі,і навіть найняв їх у військо; 3) продовжував походи на Візантію, менш вдалі, ніж в Олега; 4) внаслідок походу на Закавказзя оволодів містами Дербент та Бердаа; 5) був убитий деревлянами, коли пішов збирати повторну данину.

Значення діяльності князя Ігоря: 1) продовжив об'єднання слов'янських племен;2)жорстко укріплював центральну владу.Загибель Ігоря привела до влади його молоду вдову, княгиню Оль­гу, яка правила до повноліття свого сина Святослава.

Правління Ольги (945-964 рр.) І) Помстилася деревлянам за вбивство свого чоловіка Ігоря, спа­ливши древлянське місто Іскоростень; 2) упорядкувала збір данини: встановила устави (порядок збору данини) і погости (місця для збору данини (полюддя)); 3) податки розділені на власне князівські та державні;4)відвідала Константинополь, де прийняла хрещення під іменем Олена;5)уклала договір із Візантією, за яким Київська Русь допомагала імперії в боротьбі з болгарами, норманами й арабами в обмін на данину;6)відновила привілеї для руських купців у Візантії;7)спробувала встановити дипломатичні контакти з Німецькою імперією.

Значення діяльності княгині Ольги:

1)сприяла створенню єдиної держави; 2)у зовнішній політиці віддавала перевагу дипломатії перед військовою силою; 3)підвищила міжнародний авторитет Київської Русі.

Правління Святослава (964-972 рр.)

1)Зробив своїх синів намісниками в Києві, Овручі та Новгороді;2)залишався прибічником язичництва, руйнував християнські храми;3)приєднав племена в'ятичів (межиріччя Оки та Волги);4)розгромив Волзьку Булгарію й Хозарський каганат, підпорядкував племена ясів і касогів (Північний Кавкав);5)здійснив два походи на Дунайську Болгарію, допомагаючи Візантії подавити болгарське повстання; мав плани перенести столицю до болгарського міста Переяславця;6)загинув від рук печенігів, найнятих Візантією.

Значення діяльності князя Святослава:

1)численні війни знесилили Русь; 2) розгром Хозарського каганату відкрив шлях кочовикам, які завдавали великої шкоди Київській Русі; 3)втрачені дипломатичні зв'язки із західноєвропейськими державами; 4)більшість завойованих територій після смерті Святослава були втрачені.

24. Київська Русь за правління Володимира Великого

Правління Володимира Великого (980-1015рр.)

1)Своїх синів і вірних дружинників посадив у містах для контролю над місцевою знаттю; на зміну родоплемінному поділу суспіль­ства остаточно прийшов територіальний;2)Завершив формування території Київської Русі, приєднавши пле­мена білих хорватів, дулібів, в'ятичів, радимичів;3)боронив Київську Русь від печенігів, для чого побудував застави з військовими гарнізонами на кордонах держави;4)здійснив військову реформу: сформував військо з дружинників-слов'ян, а не з варягів;5)провів релігійну реформу: близько 980 р. спробував реформувати язичництво з метою об'єднання племен навколо Києва, призна­чивши головним богом Перуна, але ця спроба була невдалою; тоді у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запрова­див на Русі християнство; 6) сприяв розвиткові освіти;7) розбудовував Київ як столицю держави: укріплена фортеця — «місто Володимира», церква Пресвятої Богородиці (Десятинна), князівські палаци;8) першим почав карбувати золоті та срібні монети (срібники і златники), на яких зображувалися образи Христа й Володи­мира та тризуб;9) шляхом династичних шлюбів зміцнив дипломатичні зв'язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Норвегією, Швецією.

Значення прийняття християнства:

1)дало поштовх розвиткові ремесел, особливо в архітектурі;2)сприяло розвиткові кам'яного зодчества, іконопису, мозаїки, фрески, Русь ознайомилася з античними традиціями;

3)запроваджено слов'янську писемність (кирилицю);4)почалося літописання, поширилися книги;5) сприяло розвитку городництва;6) пом'якшилися звичаї;7) зміцнилося міжнародне становище Київської Русі;8) укріпилася князівська влада;9)сприяло створенню єдиного народу.

Значення діяльності князя Володимира:

1) в основному завершив формування єдиної держави: територія Київської Русі простягалася від Чудського, Ладозького, Онезького озерна півночі до Південного Бугу на півдні, від Карпат на заході до межиріччя Окиі Волгина сході;

2)укріпив князівську владу, створив сильну централізовану дер­жаву;3)охрестивши Русь, зрівняв її з провідними європейськими державами.

Після смерті Володимира у 1015 р. престол у Києві захопив. Святополк, який убив своїх зведених братів Бориса, Гліба та Святослава. Ярослав двічі воював зі Святополком і в 1019 р. сів князювати в Києві.

 

 

44. Прийняття Християнства на Русі та його наслідки

Для утворення сильної, єдиної держави потрібна була державна релігія. У княжій столиці жили іудеї, мусульмани, існувала велика християнська громада. І кожний вихваляв свою віру. Для цього Володимир Великий побудував Пантеон – храм для всіх язичницьких богів. Але бажаного результату він не приніс. І тому було розіслано гінців у різні кутки світу для ознайомлення з різними релігіями. Але найбільше припало до душі християнство. У 988 р. Володимир Великий прийняв хрещення за православним обрядом і запрова­див на Русі християнство.

Значення прийняття християнства:

1) дало поштовх розвиткові ремесел, особливо в архітектурі;

2) сприяло розвиткові кам'яного зодчества, іконопису, мозаїки, фрески, Русь ознайомилася з античними традиціями;

3) запроваджено слов'янську писемність (кирилицю);

4) почалося літописання, поширилися книги;

5) сприяло розвитку городництва;

6) пом'якшилися звичаї;

7) зміцнилося міжнародне становище Київської Русі;

8) укріпилася князівська влада;

9)сприяло створенню єдиного народу.

12. Галицьке князівство: друга половина11 ст. – 1199р.

 

Галицьке князівство засновано в другій половині XI ст.ону­ком Ярослава Мудрого Ростиславом Володимировичем. Розквіт Галицького князівства припадає на час правління Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.),який мав великий авторитет на Русі.

Основні заходи правління:

1) боротьба проти боярської опозиції;

2) розширення території князівства шляхом приєднання землі між Карпатами та Дністром, пониззя Дунаю;

3) будівництво й укріплення міст;

4) спорудження Успенського собору у Га­личі (1153-1177рр.);

5) боротьба проти половців у союзі з інши­ми князями;

6) участь у боротьбі за Київ;

7) укладення союзницького договору з Угорщиною; дружні відносини з Ві­зантією та Священною Римською імпе­рією.

Династія припинилася після смерті Ярославового сина Володимира у 1198 р. У 1199р. Галицьке та Волинське князівства об’єдналися в єдину державу зі столицею у Галичі.

 

49. Розквіт Київської Русі: правління Ярослава Мудрого