Колонізаторська політика Польщі в Західній україні у міжвоєнний період ст..293

-Перебування у складі Польщі Східної Галичини, Західної Волині, Західного Полісся, Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемків-щини. - Поділ польських земель на корінні польські землі («А») та окраїнні — переважно українські й білоруські землі («Б»); перші — отримували дешеві кредити і державну підтримку, другі — використовувалися як ринок збуту, джерело деше­вої сировини та робочої сили й надавалися польським осадни­кам - колоністам.

- Політика полонізації (зокрема зміна назви Східної Галичина на Малопольщу, закриття українських шкіл, квота на вступ україн­ців до Львівського університету та інших вищих навчальних за­кладів).

- Політика «пацифікації» — офіційна назва масових репресій поль­ської влади щодо українського населення Галичини.

Монголо-татарська навала та її наслідки для укр..земель

Наприкінці 12 ст. в Центральній Азії утворилася Монгольська держава. В боротьбі за владу в 1206 р. першіг хан Томучин (Чингіз-хан), який почав завойовницькі походи.

1223 р. - руські ккязі вперше зіткнулися з монгольськими військами. Коли монголи завдали поразки половцям на Дону, князівський з’їзд вирішив виступити спільно а половцями проти монголів. У битві на річці Калка (31 травня 1223р.)руське військо зазнало страшної поразки: повернувся додому тільки кожен десятий.

1237 р. — похід на Русь очолив онук Чингізхана Батий; було спустошено Північно-Східну Русь (Рязань, Володимир, Москва, Твер).

1239р.— похід Батия на Південно-Західну Русь; захоплено Переяслав, Чернігів, Крим.

1240 р. — похід Батия на Київ.

1241 р.— похід монголів на Західну Русь; зруйновано міста Київського і Галицько-Волинського князівства.

Завдяки багато чисельності та міцній організації татаро-монгольських військ з одного боку та розпорошенню,військовій непідготовленості руських дружин з іншого Батий зумів приєднати до своєї імперії – Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.Руські князівства потрапили в залежність від Золотої Орди, хоча й не входили до її складу. Таким чином на руських землях було встановлено іноземне ярмо. Воно проявилося передусім у таких сферах:

— економічна: данина становила десятину майна та продуктів, а якщо родина не могла розрахуватися, то данину сплачували людьми. Збирали данину монгольські урядовці, найвищого з яких називали баскаком;

— політична: право на князювання підтверджував ярлик монгольського хана, який давався князеві в обмін на сплату данини;

- військова: князі делегували до монгольського війська воїнів та брали участь у походах.

Руські землі були поділені на улуси між підлеглими Батиєві меншими ханами. Переяславська земля деякий час узагалі не мала свого князя. Характерною рисою монгольського ярма на Русі було толерантне ставлення монголів до християнства і православного духовенства.