I етап: червень 1919р. — грудень 1920 р. — створення військово-політичного союзу радянських соціалістичних республік Росії, України, Латвії, Литви і Білорусії; п'ять найважливіших наркоматів (військових справ, народного господарства, залізничного управління, фінансів та праці) проголошувалися спільними, а фактично перебували під керівництвом Москви.
IIетап: грудень 1920 р. — грудень 1922 р. — формування «договірної федерації»; УСРР та інші радянські республіки підписали з РСФРР договори про воєнний та господарський союз, до вже об'єднаних наркоматів додалися наркомати зовнішньої торгівлі, шляхів, пошт і телеграфу.
ПІ етан: грудень 1922 р. — травень 1925 р. — утворення СРСР: 30 грудня 1922р, — ІВсесоюзний з'їзд рад у Москві затвердив Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських соціалістичних Республік (СРСР); січень. 1924 р. — II Всесоюзний з'їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР; травень 1925 р. — ІХ Всеукраїнський з'їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було остаточно законодавчо закріплено вступ України до СРСР. Незважаючи на те, що право вільного виходу України із Союзу було гарантоване законом, воно було «паперовим», а незалежність нашої держави — формальною, влада на всій території СРСР належала керівній верхівці комуністичної партії.
|
|
Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів 11-12ст.
У період ослаблення центральної влади руські князі періодично збиралися на з'їзди (снеми), намагаючись на них уладнати питання, важливі для всіх руських земель. Князівські з'їзди
виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин на Русі, але відіграли позитивну роль в організації боротьби з половцями.
• Вишгородський з'їзд, 1072 р. Перший із відомих літопису з’їздів князів. Затвердження «Правди Ярославичів».
• Любецький з'їзд, 1097 р. Ухвалення рішення про припинення усобиць, які послаблювали державу і робили її беззахисною для половців. Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами.
• Витичівський з'їзд ,.1100 р. Укладення миру, який завершив війну князів, що розпочалася внаслідок осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича.
• Золотчівський з'їзд, 1101 р. Обговорення питання спільних дій усіх князів проти нападів половців.
• Долобський з'їзд, 1103 р. Обговорення заходів, спрямованих проти половецької загрози. За наполяганням Володимира Мономах» київський князь Святополк Ізяславич погодився на війну з половцями.