Стан освіти та науки. Києво-Могилянська академія

За свідченням арабських мандрівників XVIII ст., тогочасна Україна була зоною суцільної грамотності, освітою охоплювалося усе підростаюче покоління. Знали письмо не тільки хлопці, але й дівчата, що для XVIII ст. було явищем дуже рідкісним. На Лівобережній та Слобідській Україні початкова освіта проводилася у парафіяльних школах при церквах. Навчання в таких школах тривало 3 роки (вивчення букваря, часослова і псалтиря) і проводилося тогочасною українською мовою. Вчителями в таких школах були дяки, які водночас виконували різні церковні обов'язки. Платила їм громада.

На Правобережній Україні та західноукраїнських землях, що перебували в складі Польщі, українські школи організовували при монастирях на зразок єзуїтських: такі школи були у Володимирі, Гощі, Любарі, Шаргороді. У Львові існувала початкова школа при соборі св. Юра.

Розвиток вищої освіти на Україні тісно пов'язаний з діяльністю Києво- Могилянської колегії, яка грамотою Петра І від 26 вересня 1701 р. отримала статус академії. З попередньої лекції ви вже дізналися про початковий період Києво-Могилянської колегії, яка створена була на основі злиття двох і братської в 1632 р. У колегії вивчали "сім вільних наук", що поділялися на тривиум - граматика, риторика й діалектика та квадріум – арифметика, астрономія та музика.

Упродовж XVIII ст. академія дедалі більше модернізувалася.

Про рівень довіри до цього навчального закладу свідчить те, що у Київській академії здобули освіту син Богдана Хмельницького – Юрій, гетьмани України Іван Самойлович, Іван Мазепа, вихідці з родин Лизогубів, Сулим, Скоропадських і т.д. Чисельний склад учнів академії коливався в межах 1000 осіб, у гірші часи (роки війни та епідемії холери 1710-1711рр.) падав до 100 осіб.

Вищу освіту на західноєвропейських землях уособлював університет у Львові. Мав чотири факультети: філософський, юридичний, богословський та медичний.