Початок Української революції

Заняття 11-30.

Загальний обсяг годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки студентів
6 11. 12. 13. 14. 15. 16.	Тема 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Україна в геополітичних планах країн Антанти і центральних держав. Ставлення населення і політиків до війни. Заснування Головної української ради. Союз визволення України. Формування легіону Українських січових стрільців. Воєнні дії на території України у 1914 р. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини. Воєнні дії на території України в 1915-1917 рр. Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Життя на фронті й у тилу. Початок Української революції. Політичні партії в підросійській Україні. Утворення Центральної Ради. Початок українізації армії. Український національний Конгрес. І і II Універсали Центральної Ради. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.	Студент (студентка): спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризує геополітичні плани країн Антанти і центральних держав щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події Першої світової війни; визначає хронологічну послідовність подій Української революції; доводить взаємозв’язок Першої світової війни і революції 1917 р.; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з війною та революцією; характеризує стосунки УЦР і Тимчасового уряду; порівнює різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні — листопаді 1917 р.; готує доповіді, повідомлення і реферати про основні події Першої світової війни та Української революції; складає характеристики та політичні портрети видатних діячів Української революції; аналізує зміст І і II Універсалів ЦР, визначає та порівнює головні їх ідеї.
8 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.	Тема 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В 1917—1921 РОКАХ III Універсал ЦР. Проголошення УНР. Всеукраїнський з’їзд Рад. Боротьба більшовиків із УЦР. IV Універсал ЦР. Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичного протистояння. Мирний договір з Центральними державами у Брест-Литовську. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР. Контрольна робота № 1. Ведення зошита. Тема (оцінка за тему). Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну. Утворення Директорії. Відновлення УНР в умовах збройного конфлікту з радянською Росією. С. Петлюра. Трудовий конгрес. Отаманщина. Поразки УНР. Боротьба з денікінцями. Об’єднання українських армій. Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя. Проголошення ЗУНР. Є. Петрушевич. Злука УНР і ЗУНР. Українсько-польська війна. Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами. Запровадження радянської державності та її характер. X. Раковський. Білий та червоний терор. Повстанський рух. Н. Махно. Падіння радянської влади у 1919 р. Денікінський окупаційний режим. Організація влади в Україні після приходу радянських військ восени 1919 р. Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР. “Воєнний комунізм”. Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна. Повстанські рухи, поразка українського визвольного руху. Уроки та наслідки державотворчих процесів	Студент (студентка): визначає хронологічну послідовність подій українського державності 1917—1921 рр.; показує на карті місця основних подій періоду української державності 1917—1921 рр. та військові дії того часу; визначає причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; порівнює державний устрій за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР; характеризує внутрішню та зовнішню політику українських урядів та порівнює їх; формулює власні погляди та оцінки щодо діяльності Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР; описує соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві цієї доби; порівнює та оцінює різні точки зору щодо причин поразки визвольного руху, втрати державності та їх наслідків, обґрунтовує власну позицію з цього питання, пише історичне есе; складає політичні портрети видатних діячів Української революції 1917-1921 рр.
2 25. 26.	Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 1917—1921 рр. Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Подвижництво творців та діячів культури, їх внесок у вітчизняну й світову культуру. Діяльність більшовиків у сфері культури. Релігійне життя.	Студент (студентка): показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва; визначає і характеризує основні чинники, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду; порівнює ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури й духовного життя, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; оцінює внесок українських діячів у вітчизняну та світову культуру.
4 27. 28. 29. 30.	Тема 5. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921-1928 рр.) Внутрішнє і міжнародне становище. Державний статус України в 1921-1922 рр. Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу. Голод 1921-1923 рр. Впровадження непу в Україні. Відбудова промисловості і сільського господарства. Грошова реформа. Початок індустріалізації народного господарства. Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу. Самостійна робота №2. Ведення зошита. Тема (оцінка за тему). Політика влади у царині культури. Українізація (коренізація). Ставлення влади та населення до українізації. Розвиток науки і культури. Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності. Релігійне життя в Україні. Формування нового укладу повсякденного життя.	Студент (студентка): визначає хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносить їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, визначає хронологічну послідовність головних подій цього періоду; показує на карті та пояснює зміни у територіально-адміністративному устрої України у 1921—1928 рр.; аналізує, узагальнює факти щодо входження України до складу СРСР та обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; характеризує і порівнює прояви і процеси стабілізації економічного й соціального життя в Україні за часів непу з аналогічними загальноєвропейськими та світовими; узагальнює основні факти щодо непу в Україні та формулює власну оцінку цієї політики; описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення; визначає сутність політики українізації, зіставляє різні точки зору щодо її оцінки; визначає та обґрунтову є зв’язки між основними тенденціями розвитку культури і духовного життя.