Стадії розвитку гарячки

В перебігу гарячки розрізняють три основні стадії, які послідовно змінюють одна одну:

1.Стадія підйому температури (st.incrementi);

2.Стадія стояння температури на високому рівні (st.fastigii);

3.Стадія зниження температури (st.decrementi).

Перша стадія характеризується підйомом температури. Вона, як правило, не тривала і відбувається протягом кількох годин. Рідше - розвивається поступово протягом 2-3 днів. В цю стадію з самого початку посилюється обмін речовин і енергії і, відповідно, теплопродукція. Одночасно спостерігається спазм шкірних судин і тепловіддача зменшується. Відбувається накопичення тепла і нагрів організму. Спазм судин викликає відчуття холоду, ознобу. Це пояснюється зменшенням надходження тепла до теплових рецепторів шкіри. Відчуття холоду і ознобу супроводжується м’язовим тремтінням. Шкіра в цю стадію суха, потовиділення знижене. Внаслідок скорочення м’язів волосяних цибулин шерсть скуйовджена. Збільшується також утворення тепла у внутрішніх органах – печінці, легенях, головному мозку внаслідок трофічного впливу нервів на тканини, активізації ферментів, збільшення споживання кисню. Діурез посилюється.

Друга стадія – стояння температури на високому рівні характеризується утриманням на певному рівні підвищеної температури. У цій стадії збільшені і теплопродукція, і тепловіддача.

Таким чином, вироблення тепла в цьому періоді врівноважується тепловіддачею і подальшого нагрівання організму не відбувається.

Обмін речовин у другій стадії залишається сильно підвищеним. Основну масу енергії організм отримує за рахунок окиснення вуглеводнів і жирів. Одночасно посилюється розпад білків. Внаслідок цього кількість продуктів розпаду білків збільшується, які виводяться із сечею. Навіть при збереженні апетиту тварина втрачає вагу. Вода і деякі солі в цей період затримуються в організмі. Внаслідок цього діурез зменшується. Сеча набуває темного кольору, сильно концентрована, високої густини, з якої легко випадає осад.

Посилений розпад білків відбувається внаслідок посилення обміну речовин і енергії, а також під впливом бактерій, їхніх токсинів. Внаслідок порушення обміну і неповного окиснення білків в організмі з’являються проміжні продукти обміну, наприклад, ацетонові (кетонові) тіла.

Третя стадія – зниження температури тіла.

Після припинення дії пірогенів центр терморегуляції гіпоталамуса повертається до попереднього стану, установочна точка температури опускається до нормального рівня. Нагромаджене в організмі тепло виводиться за рахунок розширення периферичних кровоносних судин, прискорення дихання і сильного потовиділення (у собак його не спостерігається через відсутність потових залоз). Зниження температури може бути поступовим, літичним, протягом кількох діб або швидким, критичним – протягом кількох годин. Літичне, поступове зниження температури більш благоприємно для хворої тварини оскільки організм встигає адаптуватись до нових температурних умов існування. Критичне зниження температури тіла з різким розширенням судин може спричинити небезпечний для життя стан колапсу – різкого падіння судинного тонусу і кров’яного тиску.