2017-11-01
322
Дане питання важливе і щодо патогенезу самої гарячки, і щодо захворювання, яке вона супроводжує. Це істотно з тієї позиції, що лікування повинно бути етіопатогенетичним і враховувати зміни в організмі, обмежуючі розвиток негативних процесів.
Під час гарячки різко змінюється обмін всіх речовин в сторону посилення і викривлення з неповним окисненням, особливо білків.
Найбільш виражені зміни під час гарячки відбуваються в системі кровообігу. Виникають тахікардія (прискорення скорочень серця), збільшення ударного і хвилинного об’єму крові, що зумовлено дією тепла на центри автоматії серця, передусім на вузол Кейс-Флека (синусний), а також за рахунок підвищення тонусу симпатичних нервів.
У першій стадії гарячки може підвищуватись артеріальний тиск, наставати звуження судин шкіри і розширення судин внутрішніх органів. У третій стадії гарячки під час кризи може виникнути колапс (падіння кров’яного тиску) внаслідок різкого зниження тонусу артерій.
При деяких інфекційних захворюваннях на фоні підвищення температури тіла можливе зменшення частоти скорочень серця (брадикардія), причиною чого є значна інтоксикація.
Дихання під час максимальної температури прискорюється (тахіпное, поліпное) внаслідок збудження центру дихання.
Зміни в системі травлення полягають у зменшенні секреції слини (язик сухий, обкладений нальотом), зниженні кількості і кислотності шлункового соку, ослабленні апетиту. Ослаблюються також секреція всіх травних залоз і моторика шлунково - кишечного тракту, що може приводити до скрепіжу (запорів).
В ендокринній системі виникають наступні зміни: активізується гіпоталамо – гіпофізарно - наднирникова система, в результаті чого спостерігаються ознаки стресу. Збільшується синтез гормонів щитоподібної залози, що викликає посилення основного обміну енергії.
У центральній нервовій системі змінюються процеси збудження і гальмування. На початку може виникати збудження центральної нервової системи з наступним гальмуванням.
Основний обмін під час гарячки підвищений. Збільшується окиснення вуглеводів, а далі і жирів, яке іде не до кінцевих продуктів і в крові нагромаджуються кетонові (ацетонові) тіла.
Зміни білкового обміну відбуваються у вигляді посилення розпаду білків і підвищеного виділення з сечею азотистих продуктів, зокрема сечовини, що пояснюється не тільки самою гарячкою, а і інтоксикацією організму.
Водно-електролітний обмін під час гарячки також значно змінюється. У стадії підвищення температури тіла діурез збільшується внаслідок підвищення артеріального тиску і припливу крові до внутрішніх органів, зменшення потовиділення. У стадії стояння високої температури діурез знижується внаслідок підвищеного вироблення альдостерону (гормону кори наднирникових залоз із групи мінералокортикоїдів), який сприяє затримки в тканинах натрію, а отже і води.
У третій стадії гарячки збільшується виділення хлоридів (у тому числі натрію хлориду) і води з тканин, підвищується кількість сечі і виділення поту.
Зміни у внутрішніх органах не обмежуються порушенням їхньої функції. В багатьох органах при тривалих і високих гарячках виникають дистрофічні зміни у вигляді мутного набухання, жирової дистрофії.
