Комплексний комунікативний аналіз і його складові

Комплексний аналіз комунікативних ситуацій можна здійснювати двома способами: аналіз відеофрагментів спілкування і аналіз текстових фрагментів. Безперечно, аналіз відеофрагментів дає змогу глибше вивчити конкретну ситуацію спілкування завдяки повторному перегляду комунікативної поведінки його учасників. Водночас потребують аналізу й прецедентні тексти певної культури.

Коли мова йде про аналіз текстових фрагментів, то комплексний аналіз комунікативної поведінки персонажів художніх творів певною мірою редукований, оскільки досліднику важко відтворити деталі ситуації спілкування, паралінгвістичні засоби, які використовують учасники комунікативного акту, постави їх тіла, інтонацію та інші складові комунікації, які несуть важливу інформацію про внутрішній світ людини, його психічні, ментальні, фізичні стани тощо. Водночас у ремарках або детальних описах можливо передати душевні порухи персонажів, найдрібніші деталі їхньої мовленнєвої поведінки. [4, с.273].

Аналіз комунікативних ситуацій слід робити в певній послідовності за певною схемою:

I. Контекст і ситуація спілкування:

- місце і час спілкування; їх вплив на перебіг інтеракції;

- характеристика каналів комунікації;

- комунікативний шум і його вплив на спілкування;

- зворотний зв’язок і засоби ного підтримування.

II. Комунікативна поведінка учасників спілкування (комунікативний паспорт персонажів):

1. Аналіз комунікативної ініціативи учасників спіл-кування;

2. Аналіз комунікативних стратегій персонажів. Міра гнучкості стратегій;

3. Оцінка учасниками стратегії один одного (якщо така оцінка наявна);

4. Виявлення тактик комунікативної поведінки учасників спілкування. Типи тактик. Зміна тактик (як що це спостерігається);

5. Характеристика соціальних і комунікативних ролей, які реалізуються персонажами у фрагменті, який аналізують. Чи змінюються комунікативні ролі учасників спілкування?

6. Виявлення прихованих ролей (комунікативних позицій) учасників спілкування (із застосуванням трансакційного аналізу Е. Берна);

7. Аналіз виявлених прийомів впливу на співбесідника. Чи беруться до уваги вік, освіта, стать, поточний стан свідомості тощо;

8. Характеристика типів спілкування персонажів фрагмента твору, який аналізують (відкрите/закрите, ініціативне/примусове, офіційне/неофі-ційне, етикетне/розкуте, конфліктне/кооперативне тошо). Чи змінюється тип спілкування у процесі інтеракції?

9. Аналіз складових комунікативного кодексу кожного учасника спілкування (орієнтація на певні правила, максими, конвенції спілкування). Засоби мовного етикету;

10. Виявлення дії загальних законів спілкування.

III. Аспекти мовного коду в комунікації (мовленнєвий паспорт персонажів):

1. Найчастотніші типи мовленнєвих актів;

2. Мовленнєві жанри, яким віддають перевагу учасники спілкування;

3. Дотримання норм культури мовлення учасниками спілкування;

4. Типи мовленнєвих помилок в ідіостилі учасників спілкування;

5. Чи наявні засоби непрямого спілкування? Інтерпретація учасниками комунікації непрямого смислу повідомлень;

6. Аналіз риторичних аспектів спілкування: вживання слів у прямих і переносних значеннях» образність, тропи і фігури мовлення тощо;

7. Засоби мовного етикету.

IV. Роль паралінгвістичних засобів спілкування:

1. Регістрові характеристики;

2. Тональність спілкування;

3. Атмосфера спілкування [4, С.283-290].

 

Отже, застосування методів комунікативного аналізу сприяє досягненню наступних цілей як: загальна характеристика спілкування, а також визначення комунікативних позицій персонажів: у кого вони сильніші, у кого слабші; як вони змінюються у процесі спілкування; хто повніше досягає предметних і комунікативних цілей; хто ефективніше використовує засоби комунікативного кодексу; хто завоював комунікативну ініціативу, а хто її втратив тощо [4, с.291]. Хоча і комплексний аналіз комунікативної поведінки персонажів художніх творів певною мірою редукований, у детальних описах можливо передати душевні порухи персонажів, найдрібніші деталі їхньої мовленнєвої поведінки.

2.3. Виявлення характерних рис персонажа на основі його мовленнєвого паспорту

«Квіти для Елджернона» (англ. Flowers for Algernon) — науково-фантастичний твір епістолярного жанру (роман), американського письменника Деніела Кіза. Вперше опублікований в квітневому номері Журналу фентезі і наукової фантастики за 1959 рік. Цей твір отримав Премію Гюґо за найкраще коротке науково-фантастичне оповідання (1960). В подальшому Кіз дописав оповідання до роману (з тією ж назвою), який отримав Премію Небюла за найкращий роман в 1966 році.

Спочатку зупинимось на сюжеті роману. Головний герой — Чарлі Гордон, 32-річний чоловік з розумовими вадами, що працює прибиральником в пекарні та добровільно бере участь в експерименті з покращення інтелекту. Відкриття двох вчених: Доктора Штрауса і Доктора Немюра — це штучне покращення інтелекту за допомогою операції. В звітах Чарлі (епістолярний жанр) відзначає зміну у своєму сприйнятті минулого і теперішнього, розуміє реальне ставлення до нього людей (розуміє як над ним насміхалися на роботі ті, кого він вважав своїми друзями) і засвоює нові для нього знання. Незважаючи на початковий успіх експерименту, поведінка миші дає серйозний привід для занепокоєння — її інтелект починає згасати так само швидко, як і покращувався. Чарлі розуміє, що це ж чекає на нього. Згодом миша помирає та Чарлі відчуває, як він втрачає інтелект, або як він пише в звітах «згущається тьма», йому важко викинути з голови думки про самогубство. Закінчується оповідання і роман звертанням Чарлі: "P.P.S. будь ласка якшо матимете можливість покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї." [13, с.189] = P.P.S. please if you get a chanse put some flown on Algernons grave in the bak yard [28, p.198], [16, с.9].

Епістолярний роман чи роман у листах — різновид роману, що є циклом листів одного або кількох героїв. У листах виражені душевні переживання героїв, висвітлена їх внутрішня еволюція. [8, с.355]

Далі ми зосередимо нашу увагу на мовленнєвому паспорті головного персонажа – Чарлі Гордона та виявимо його характерні риси.