Застосування організаційних методів у психолого-педагогічному дослідженні

Методи педагогічної психології можна розглядати в системі різних класифікацій. На сьо­годні широко відомими є класифікації методів С. Л. Рубін-штейна, Б. Г. Ананьєва, деяких інших дослідників. Так, С. Л. Рубінштейн, виділяв основні методи й допоміжні. Б. Г. Ананьєв для організації дослідження в педагогічній психології запро­понував зручну класифікацію. Він виділяє чотири групи методів:1) організаційні;2) емпіричні;

3) статистичної обробки даних;4) інтерпретаційні.Організаційні методи тісно пов'я­зані з визначенням мети, структури й процедури досліджен­ня, добором його методичного складу та підготовкою. Виділяють такі організаційні методи: порівняльно-зрізовий; лонгетюдний; комплексний. Порівняльно-зрізовий полягає у визначенні дина­міки психічного явища, яке вивчається, в умовах організова­ного педагогічного середовища. Часово-просторові межі тут добираються довільно. Можна порівнювати результати акто-генезу певної психічної функції. Крім того, можна оцінити й вікові відмін­ності в розвитку певних психічних функцій дітей в умовах запровадження нової педагогічної технології. Так, одна з особливостей дитячого мислення, яку відкрив і описав відо­мий швейцарський психолог Жан Піаже добре відома як феномен незбереження кількості. Суть останньо­го полягає в орієнтації дитини на зміну рівневих показників рідини при переливанні її з посудини з широким дном у по­судину вужчу й вищу. Помічаючи підвищення рівня води у другому випадку, дитина каже, що її стає більше. Описаний феномен зникає на межі 10—12 років, а при запровадженні системи розвивального навчання Ельконіна—Давидова, яка з перших днів навчання знайомить учнів з поняттям міри й з різними її ета­лонами, діти вже у 6—7 років правильно оцінюють в експери­менті незмінність обсягу рідини, орієнтуючись на відповідний еталон. Перевагою порівняльно-зрізового методу є безсумнівний виграш у часі при запровадженні цієї стратегії. Вадою його вважається нівелювання індивідуальних розбіжностей у розвитку піддослідних певної групи внаслідок орієнтації на найсуттєвіші групові відмінності.Якщо в умовах запровадження порівняльно-зрізового ме­тоду якісно розбіжні об'єкти порівнюються один з одним за певною сукупністю ознак, то лонгетюдна стратегія зобов'язує дослідника фіксувати зміни одного об'єкта в різних точках його часової динаміки. Лонгетюдний метод — це індивідуальна монографія про хід розвитку людського індивіда за певних педагогічних умов або ж моніторинг ефективності впливу певних умов розви-вально-виховного середовища. Продуктивність лонгетюдного дослідження забезпечують два основні моменти. Це його три­валість (чим довше, тим вагоміші результати) та змістова ха­рактеристика періодів, що вивчаються. Останнє обумовлено в першу чергу кількістю змінних, які фіксуються в дослідженні. Перший лонгетюд був запроваджений в Америці. Групу осіб у цьому дослідженні регулярно від народження й до 14 років обстежували по 27 параметрах, а потім через 10 років їх обстежили знову. За умов застосування лонгетюдного методу рельєфно виступають індивідуальні розбіжності в показниках розвит­ку вибірки, чітко фіксуються мінливість або стійкість окре­мих особистісних якостей піддослідних. Комплексний метод має на меті встановити зв'язки й за­лежності між явищами різного роду (фізичним, фізіоло­гічним, психічним та соціальним розвитком особистості). Фундатор сучасної пед. психології К. Д. Ушинський закликав науковців до створення педагогічної антропології. Стенлі Хол 1904 р. про­голосив створення нової комплексної науки про розвиток дитини — педології. Ця наука мала б займатися питаннями фізичного, психічного й соціального розвитку дитини в спеціально організованих педагогічних умовах. Відомі вітчизняні дослідники дитячої психології Л. С. Виготський, Блонський-педологи. Бехтерєв заснував у Росії Інститут педології. Слід зазначати, що в умовах застосування лонгетюдного і комплексного методів зберігається ризик гіпертрофування індивідуальних розбіжностей у показниках, на відміну від порівняльно-зрізового методу, де вони, навпаки, нівелю­ються.