Класифікація методів педагогічної психології

Методи педагогічної психології можна розглядати в системі різних класифікацій. На сьо­годні широко відомими є класифікації методів С. Л. Рубін-штейна, Б. Г. Ананьєва, деяких інших дослідників. Так, С. Л. Рубінштейн, виділяв основні методи й допоміжні. У пед. психології основними методами є педагогічне спостереження й психолого-педагогічний експеримент. Допоміжними вважаються, наприклад, лсихолого-педа-гогічна бесіда, порівняльний і генетичний методи дос­лідження, методичний прийом — вивчення продуктів діяль­ності вихованців і учнів.Ананьєв для організації дослідження в педагогічній психології запро­понував зручну класифікацію, яка відображає основні кроки розгортання й проведення науково-дослідної роботи. У цій класифікації він виділяє чотири групи методів:1) організаційні;2) емпіричні;

3) статистичної обробки даних;4) інтерпретаційні. Виділяють такі організаційні методи: порівняльно-зрізовий (полягає у визначенні дина­міки психічного явища, яке вивчається, в умовах організова­ного педагогічного середовища. Часово-просторові межі тут добираються довільно.); лонгетюдний (Лонгетюдний метод — це індивідуальна монографія про хід розвитку людського індивіда за певних педагогічних умов або ж моніторинг ефективності впливу певних умов розви-вально-виховного середовища.); комплексний (має на меті встановити зв'язки й за­лежності між явищами різного роду (фізичним, фізіоло­гічним, психічним та соціальним розвитком особистості).

Емпіричні методи здобуття науко­вої інформації: спостереження, експеримент, опитувальні й праксометричні методи. До цієї групи методів слід віднести і синтетичний метод. Нові емп. методи - психологічне консультування і психокорекція, які кваліфікуються як методи впливу. Спостереження — це метод збирання емпіричної інфор­мації, який застосовується в умовах, природних для об'єкта дослідження, без втручання в хід його активності. Експеримент — це метод досліджування психічного яви­ща, умови прояву та розвитку якого створюються штучно (лабораторний, камерний і природний+ констатуючі та формуючі+ дослідницькими й випробувальними). Тест -це стандартизоване, часто обмеже­не в часі, випробування для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних розбіжностей людей. Праксометричний метод- метод аналізу процесу й про­дуктів діяльності. Опитувальні методи (анкетний метод, метод бесіди). Їхніми інструментальними засобами є методики, завдання яких представлено у вигляді запитань, і це дає змогу одержати інформацію про обстежуваного з його слів. Види: 1-усна форма (бесіда та інтерв'ю); 2-письмова форма (особистісні опитувальники та опитувальники-анкети). Синтетичним методом дослідження в педагогічній психології є складання психолого-педагогічної характеристики особистості учня. Найчастіше в психолого-педагогічній практиці такого роду характеристики складаються з метою ґрунтовного дослідження інтелектуаль­ного або особистісного потенціалу піддослідного, для потреб індивідуалізації навчання й виховання, первинного консуль­тування учня, а також для визначення перспектив психолого-педагогічної корекції його пізнавальної або комунікативної сфер. Консультування — це метод надавання усної допомоги дитині або дорослим, які нею опікуються, у вигляді порад і рекомендацій на основі попереднього обстеження дитини та умов її соціалізації й виділення тих проблем, із якими зіткнулася дитина або її батьки і педагоги в ході виховання й навчання. Корекція як метод передбачає безпосередній психолого-педагогічний вплив психолога на вихованця, який потре­бує психологічної допомоги. Зрозуміло, що як і в попе­редньому випадку, така допомога організовується на осно­ві уважного обстеження психіки дитини, виявлення індивідуальних і соціальних резервів її повнішої адап­тації до умов педагогічного і ширшого суспільного середо­вища.