В останнє десятиліття XX ст. в Україні активного теоретичного розвитку набули різні модифікації модульного навчання, батьківщиною якого вважається Англія.
Основна мета впровадження модульного навчання — досягнення переходу студента на позиції дійсного суб'єкта навчальної діяльності, здатного активно й самостійно, з урахуванням вимог часу та власних можливостей, розв'язувати навчальні, а надалі й виробничі завдання. Реалізація мети передбачає зосередження уваги насамперед на психо-лого-педагогічних і соціально-психологічних детермінантах успішності навчання.
Центральною категорією цієї системи навчання виступає поняття "модуль", під яким розуміється відносно самостійна частина навчального процесу (певний функціональний вузол і цілісний блок інформації), яка містить одне чи кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів і принципів.
Відомо, що найбільш розвивальною з позиції педагогічної психології формою організації навчальної діяльності студентів є їхня самостійна робота. Тому використання навчального модуля передбачає перерозподіл бюджету часу, шо його виділено на засвоєння певного курсу. Переважна частина часу відводиться на самостійну роботу студентів з навчально-методичною літературою та на виконання навчальних завдань, а наступний за часовими рамками інтервал перепадає на практичні й лабораторні заняття з обов'язковим використанням активних методів навчання зі здійсненням поточного контролю. Найменша частина часу відводиться лекційним заняттям, які за змістом є вступними або оглядовими. Така схема організації навчального процесу є оптимальною для максимальної індивідуалізації навчання студентів. Реалізація її як першочергового дидактичного завдання передбачає забезпечення кожного студента всіма необхідними матеріалами для самостійної роботи над навчальним курсом. Здати модуль можна і в режимі суто індивідуального навчання, тобто відвідування всіх аудиторних форм роботи не є обов'язковим для студентів.
|
|
Стимулюючими чинниками при функціонуванні навчальних модулів є такі:
1-оцінкові бали за виконання навчальних завдань на стадіях поточного, проміжного та підсумкового контролю; 2-бали, шо нараховуються за своєчасне відвідання аудиторних занять і консультацій викладача; 3-рейтинг студентів за результатами набраних балів за весь час вивчання курсу.
Оцінковий бал роботи з навчальними завданнями встановлюється як усереднений показник психофізіологічної ціни виконання їх (часові витрати, використання додаткової літератури, наявність необхідного рівня розвитку пізнавальних здібностей). Бали відвідання занять у порівнянні з оцінковими балами невеликі. В основному їх розраховано на слабко встигаючих студентів, для яких наявність їх — додатковий шанс вийти на рівень допуску до іспиту. Це ще забезпечує й частіший контакт таких студентів з викладачем, якого вони об'єктивно потребують більше, ніж їхні колеги, які успішніші в навчанні.
|
|
Наочність, об'єктивність і диференційованість такої системи не лише стимулює успішність навчання студентської аудиторії, а й забезпечує особистісне самоствердження студентів в очах викладачів і в студентському середовищі, активізує процеси структурогенезу академічних груп.
У цілому переваги модульно-рейтингової технології організації навчання очевидні: педагогові вона надає можливість швидко оновлювати зміст кожного модуля з урахуванням потреб ринку праці, що забезпечує дієвість і оперативність навчальних знань і їхніх систем, гарантує йому умови для різнобічного й гнучкого методичного консультування. Така система сприяє виробленню в студентів продуктивних навичок самостійної роботи, привчає кожного працювати систематично.