Рекомендації щодо професійного самовиховання майбутнього психолога

Професійне самовиховання майбутнього психолога є саморухом особистості до самореалізації, усвідомленим процесом здійснення студентом сукупності творчих дій, який базується на єдності його свідомості та самосвідомості і спрямований на формування інтегральної готовності до діяльності - практичної, готовності до самовдосконалення після закінчення навчальногозакладу.

Особлива увага у психологічній літературі приділяється активним методам навчання як засобу підготовки майбутніх психологів (О. Г. Біла, Т. І. Білуха, Б. Б. Іваненко, І. М. Сергієнко,

Т. С. Яценко та ін.). У дослідженні Т. І. Білухи доведено, що лише за умови інтеграції традиційної системи навчання з вихованням та психокорекцією можлива самоактуалізація та особистісний розвиток майбутніх психологів-практиків. Метод активного соціально&психологічного навчання був

розроблений Т. С. Яценко. Це глибинний процес, наслідком якого є конструктивні зміни у психіці особистості. Суб’єкт набуває не лише нових знань про себе, а й формує здатність до аутопсихокорекції, довготривалої роботи над собою поза груповим процесом. Глибинна психокорекція є передумовою самореалізації і передбачає сильний рушійний мотив для особистісного зростання. Для психолога-практика такий мотив може полягати в оптимізації власного внутрішнього психологічного стану, реалізації у професійній діяльності, набутті самоідентичності та самототожності. Сутність психокорекції в АСПН полягає у розширенні можливостей самореалізації та досягнення бажаних цілей, в упередженні деструктивної поведінки у спілкуванні з іншими людьми.Прийомами пізнання, що застосовуються в АСПН, є: спонтанна

невимушена дискусія, психогімнастичні прийоми, рольова гра психодраматичні прийоми, психомалюнки.

На думку Б. Б. Іваненко, психокорекція в АСПН передбачає навчання самоаналізу та самокорекції Поглиблення самоусвідомлення у процесі психокорекції зумовлює високий ступінь мотивації до самопізнання у майбутніх психологів і долання бар’єрів на шляху оволодіння професійними навичками.

О. Г. Біла вважає, що одним з показників результативності психокорекційного процесу АСПН є перспективні особистісні зміни, які сприяють професійному зростанню психологів-практиків.

Дослідниця зауважує, що у психокорекційному процесі АСПН майбутні психологи&практики досліджують причини власних особистісних деформацій та оптимізують професійно значущі

особистісні якості.

На думку В. Г. Панка, важливим для особистісного зростання майбутніх психологів є самопізнання (самодіагностика), самокорекція, самоаналіз та самореабілітація. Діагностичний

блокпрофесійної підготовки майбутніх практикуючих психологів передбачає оволодіння основами психодіагностики, застосовуються спеціальні тренінгові техніки, бесіди, консультування. Особистісно-професійна корекція – виправлення виявлених особистісних проблем, формування професійно значущих комунікативних умінь, складання індивідуальної програми корекційної роботи з метою самовдосконалення. Головні навчальні прийоми – активні соціально- психологічні тренінги, тренінги сензитивності, особистісного зростання, індивідуальні консультації та спільна з викладачем психотерапевтична робота з клієнтом, гештальттерапія тощо. Оволодіння прийомами професійної самореабілітації для відновлення внутрішнього балансу відбувається з допомогою прийомів розслаблення, медитаційних технік.

А. Асмолов виокремив систему інноваційних технологій: тренінги розвитку особистості та поведінкових умінь, імітаційні, ділові і рольові ігри, групові дискусії, метод моделювання, конструювання професійної ситуації. Психологічний супровід особистісного становлення майбутнього психолога в процесі професійної підготовки повинен будуватися на проходженні чотирьох освітніх модулів: діагностичного для орієнтування, інформаційно аналітичного,діяльнісно-технологічного і творчо-інноваційного.

На мою думку, до рекомендацій професійного самовиховання майбутнього психолога можна віднести слідуюче:

- Розвиток своїх умінь та навичок;

- Самовдосконалення себе як особистості (психолога);

- Здобуття нових знань за допомого відвідування (тренінгів, семінарів,проходження додаткових курсів підвищення кваліфікації);