Зумовлені діянням закону відкритого складу, та їхні сліди в давньоруськоукраїнській мові

Нові групи пригол.	Пригол., що спростився	Приклади
спільносл. форми	давньоруськоукр. форми
*ps	p	*ăpsа > *оsа	оса
*bs	b	*grēbsоm >* grēsъ	грhсъ (форма аориста)
*ks	s	*ăksĭ >*ось	ось
*dn	d	*stūdnonti >*stynonti	стынути
*pn	p	*sŭpnos >*sъnъ	сънъ
*bn	b	*dŭbnas >*dъnо	дъно
*dm	d	*dadmь >*damь	дамь
*tm	t	*ostmь >*ом	осмь
*skn	k	*blĭsknonti >*blьsnonti	бльснути
*gn	g	*trognonti > *trononti	тронути
*bt	b	*grebti > *greti	грети
*pt	p	*tepti > teti	тети
*b (у преф. ob) + проривний приг.	b	*obdariti > *odariti *obgovoriti > *ogovoriti	одарити оговорити
*b (у преф. ob-) + v	v	*obvlako > oblako	облако
*dl	d	*mydlo >*mylo *vedla >*vela	мыло велa
*tl	t	*pletla >*plela	плелa

 

 

Таблиця № 13. Нові чергування приголосних у спільнослов’янській мові

Та їхні сліди в українській мові

 

Зумовлені другою палаталізацією	[g] // [z'] [k] // [c'] [ch] // [s']	дуга – дузі рука – руці страх – у страсі
Зумовлені третьою палаталізацією	[g] // [z'] [k] // [c']	княгиня – князь вінок – вінець
Викликані зміною сполучень [dt], [tt] на [st]	[d] // [s] [t] // [s]	веду – вести плету - плести
Викликані зміною сполучень [gt], [kt] на [č] перед [i], [ь]	[g] // [č] [k] // [č]	могли – немічний пекли - піч
Зумовлені спрощенням у нових групах приголосних	проривний приголосний // Ø	загибель – гинути спати – сон блиск – блиснути кидати – кинути
[v] // Ø	віз (< возъ) – обоз
Ряди чергувань, викликані різними фонетичними умовами	[g] // [ž'] // [z'] [k] // [č'] // [c'] [ch] // [š'] // [s] [d] // [s] // [dž']	нога – ніжка – на нозі рука – ручка – у руці гріх – грішити – у грісі водити – вести – воджу

 

Таблиця № 14. Фонетична система східнослов’янської мовної єдності (VІ-VІІ ст.)

 

 

а) Система голосних

 

Ряд Піднесення	Передній	Непередній
Високе	[i]	[у] [u]
Середньо-високе	[ě], [ь]	[ъ]
Середнє	[е], [ę]	[о] [ǫ]
Низьке		[а]

 

 

б) Система приголосних

 

За місцем За способом творення творення	Губні	Язикові	За участю голосу й шуму
передньо-язикові	середньо-язиковий	задньо-язикові
Зімкнені	Вибухові	[b]	[d]		[g]	Ш у м н і	Дзвінкі
[p]	[t]		[k]	Глухі
Африкати		[dž']			Дзвінкі
	[č'] [c']			Глухі
Щілинні		[z] [z'] [ž']			Дзвінкі
	[s] [s'] [š']		[ch]	Глухі
[v]		[j]		Сонорні
Зімкнено -щілинні	Носові	[m]	[n] [n']
Плавні	Бокові		[l] [l']
Дрижачі		[r] [r']

 

Групи приголосних за твердістю / м’якістю

 

Постійно тверді	Постійно м’які	Тверді або м’які (внаслідок асиміляції з [j], 2-ї і 3-ї палаталізації)	Тверді або пом’якшені (у позиції перед голосними переднього ряду)
[g], [k], [ch]	[j], [ž'], [dž'], [č'], [š], [c']	[z]-[z'], [s]-[s'], [r]-[r'], [l]-[l'], [n]-[n']	[b]-[b’], [p]-[p’], [v]-[v’], [m]-[m’], [d]-[d’], [t]-[t’], [z]-[z’], [s]-[s’], [r]-[r’], [l]-[l’], [n]-[n’]

 

Таблиця № 15. Фонетичні зміни в східнослов’янській мовній єдності

 

1.	[je] > [o]	на початку слова перед складом з голосним переднього ряду, крім [ь] (якщо наголошеним був перший чи другий склад)	*jezero > д.-р.-укр. озеро *jesenь > д.-р.-укр. осень *jedinъ > д.-р.-укр. одинъ *jelenь > д.-р.-укр. олень
2.	[a] > [o]	на початку слів іншомовного походження	Ольξандръ, олтарь (Ізб. 1073)
3.	[ę] > [ä] [ǫ] > [u]	не пізніше Х ст.	*męta > m’äta *dǫbъ > dubъ
4.	[ě] > [i]	перед наголошеним [i]	*sěnica > sinica *sědiši > sidiši
5.	rat *ort rot     lat *olt lot	при висхідній інтонації     при спадній інтонації     при висхідній інтонації     при спадній інтонації	*or-taj > ra-tai *or-dlo > ra-dlo > ra-lo   *or-bо-ta > ro-bо-ta *or-sti > ro-sti   *ol-nь > la-nь *ol-ko-mъ > la-ko-mъ   *ol-kъ-tь > lo-ko-tь *ol-di-ja > lo-di-ja
6.	*tort > torot *tert > teret *tolt > tolot *telt > tolot,   > telot	кінець VІІІ – початок ІХ ст.     після шиплячих	*bor-da>bo-r°-da>borъda>boroda *ber-gъ>be-r°-gъ>berьgъ>beregъ *mol-tъ>mo-l°-tъ>mo-lъtъ>molotъ *mel-ko>möl-ko>mol-ko> mo-l°-ko>mo-lъ-ko>moloko *šel-mъ>še-l°-mъ>še-lъ-mъ> šelomъ
Східнослов’янське повноголосся	Неповноголосні сполучення
укр. борода берег молот молоко	п. broda brzeg młot mleko	cт.-сл. брада брhгъ млатъ млhко
7.	*tъr *tъlt *tьrt *tьlt		*tъr-gъ>tъ-r°-gъ>tъr°-gъ>tъr°gъ *gъl-dъ>gъ-l°-dъ>gъl°-dъ>gъl°dъ *zьr-no>zь-r°-no>zьr-no>zьr°no *vьl-kъ>vъl-kъ>vъ-l°-kъ> vъl-kъ>vъl°kъ
8.	[g] >[γ]>[h]	ІХ – Х ст. (Г.І. Півторак)	ходъ зам. годъ, кънїхъчии зам. кънигъчии (Ізб. 1073)

 

Таблиця № 16. Видозміна чергувань з носовими та їхні сліди в українській мові

 

Чергування сп.-сл. мови	Чергування д.-р.-укр. мови	Чергування української мови	Приклади
[ę] // [en], [ьn], [ьm] >	[ä] // [en], [ьn], [in], [ьm], [im] >	[а] // [ен], [н], [ин], [м], [им]	ім’я /імja/ – імені, жати – жну – ужинок, жати – жму – прижимати
[ǫ] // [on], [ъm] >	[u] // [ъm], [ym] >	[у] // [м] // [им]	дути – дму – надиматися
[ę] // [ǫ] >	[ä] // [u] >	[a] // [y]	трясти /тр'асти/ – трусити

 

Таблиця № 17. Фонетична система давньоруськоукраїнської мови кінця Х – початку ХІ ст.

А) Система голосних

 

Ряд   Піднесення	Передній	Непередній
середній	задній
Високе	[і] и, і, ї	[и] ы	[у] q, у, @
Високо-середнє	[ě] h [ь] ь		[ъ] ъ
Середнє	[е] е, є, ~		[о] о, w
Низьке	[ä] #, "		[a] а, ", #