Пред'явлення для впізнання об'єктів за фотографіями (відео- чи кінозображення)

Спочатку з'ясуємо, в яких випадках доцільним є таке пред'явлення для впізнання:

- тоді, коли об'єкта в натурі вже не існує;

- коли зовнішній вигляд об'єкта змінився, а його рекон­струкція - або неможлива, або недоцільна;

- об'єкт і впізнавач перебувають один від одного на значній від­далі, а транспортування їх до одного місця недоцільне або немож­ливе (особа переховується або відмовляється від участі у впізнанні);

- з тактичних міркувань особа поки що не повинна знати про потребу в її впізнаванні;

- є достатні підстави припускати, що впізнавана особа спро­бує зірвати проведення пред'явлення для впізнання чи іншим способом негативно вплине на впізнавача тощо.

Тактичні вимоги:

- фотографії, відео- чи кінофільми підбираються так, щоб зображені на них об'єкти були чіткими, без ретуші, а за часом виготовлення збігались би з періодом, коли впізнавач спостері­гав (бачив) чи знав впізнавані об'єкти, особливо людей;

- фотографії із зображенням впізнаваних об'єктів не повин­ні вирізнятися з-поміж інших ні за розмірами, ні за якістю ви­готовлення (чорио-біле зображення об'єкта не може пред'явля­тися серед кольорових);

- підбираються такі фотознімки (коли впізнають людей), на яких особи сфотографовано в положеннях, характерних для впі-знавальної фотографії (у фас, профіль і 3/4 повороту голови).

Фотознімки, відео- чи кінофільми можуть бути вилучені під час виїмки чи обшуку в помешканні впізнаваного, з місця його роботи, витребувані з офіційних установ, від родичів, знайомих, друзів тощо;

- коли об'єкт є в натурі, але вирішують пред'явити його за фотознімком, то цей об'єкт фотографують за правилами судо­вої фотографії;

- фотознімки у кількості не менше трьох наклеюють на аркуш паперу. Кожен знімок нумерується, засвідчується печаткою слід­чого (тобто виготовляється спеціальний бланк - фототаблиця);

- на фототаблиці робиться позначка, що вона є додатком до про­токолу пред'явлення для впізнання, вказується дата складення цього протоколу. Біля самих фотознімків не повинно бути жодних позначок, написів тощо;

- перед початком пред'явлення для впізнання слідчий повідом­ляє понятим (і тільки їм), під яким номером значиться впізнава­ний об'єкт, про що згодом робиться позначка у протоколі слідчої дії;

- впізнавач у присутності понятих вказує, на якому фотознім­ку зображено впізнаний ним об'єкт (людину, предмет тощо).

Подальший порядок пред'явлення для впізнання аналогіч­ний впізнанню предметів, документів.