Собор Пресвятої Богородиці (Святого Дмитрія) (с. Матків)

Найдавнішою з двох храмів Маткова є церква Собору Пресвятої Богородиці УАПЦ (Святого Димитрія), що стоїть на пагорбі у центрі села. Її споруджено 1838 року й нині храм входить до реєстру пам’яток архітектури національного значення. Церква тризруба, триверха, належить до храмів бойківського типу. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об’єми завершують восьмибічні верхи, над навою з п’ятьма заломами. А над вівтарем і бабинцем — з чотирма заломами, що увінчані шоломовими банями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінчів зрубів, під яким на західному фасаді влаштований засклений ґанок. Стіни підопасання, надопасання і заломів шальовані вертикально дошками й лиштвами.

Ще однією пам’яткою архітектури національного значення є дерев’яна дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці (Святого Димитрія). Вона зведена 1924 року, у плані триярусна, квадратна, з балконом на другому ярусі. Дзвіниця вкрита наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним. Будував цю сакральну споруду майстер Михайло Веклич.

Окрім неї у селі стоїть церква святої Трійці, збудована майстром Лукою Снігуром у 1899 році. Церква орієнтована вівтарем на схід і складається з трьох квадратних зрубів. До вівтаря з півдня прилягає невелика прямокутна ризниця, добудована у 1900-х роках. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів.

Церква св. Михіїла (с. Івашківці)

У центрі села на цвинтарі розташований дерев'яний храм святого архангела Михаїла. Його у 1921 році збудував майстер Лука Снігур зі села Погар. Саму церкву нині віднесено до пам’яток архітектури місцевого значення. Сакральна споруда орієнтована вівтарем на схід. Належить до бойківського типу церков і складається з трьох зрубів: восьмибічної нави та вужчих квадратних вівтаря і бабинця. До вівтаря з півночі прилягає невелика прямокутна ризниця, схована під піддашшям. Всі об’єми завершують восьмерикові верхи з двома заломами, увінчані шоломовими банями з ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. У 1980 році майстер Зеновій Амброзович, коштом громади, вкрив стіни надопасання оцинкованою гофрованою бляхою.

Список використаних джерел:

Агрооселі Турківщини / буклет – Львів: «Камула». – 26 с.

Деревяні церкви Львівщин. Церкви в районах: Турківський http://decerkva.org.ua/2turkI.html

Слободян В. Церкви Турківського району. – Львів, 2003. – 110 с.

Турківський район: http://uk.wikipedia.org/wiki/Турківський_район

Руський путь: http://uk.wikipedia.org/wiki/Руська_Путь

Народний музей «БОЙКІВЩИНА»: http://www.karpaty.info/ua/uk/lv/tr/turka/museums/bojkivshyna/