Фітомеліоративні та декоративні рослини

Мета: ознайомитися з різноманіттям фітомеліоративних та декоративних рослин, їх декоративними властивостями, навчитися підбирати асортимент рослин для озеленення за критерієм декоративності.

Завдання 1. Ознайомитися із класифікацією фітомеліоративних та декоративних рослин, їх функціональним (господарським, екологічним та естетичним) призначенням.

Завдання 2. Вивчити морфологічні ознаки деревних рослин, які зумовлюють їх декоративність. Підібрати асортимент дерев і чагарників з урахуванням їх функціональних та декоративних якостей для:

1). міського скверу площею 0,5 га

2). двору житлового будинку

3). саду безперервного цвітіння

4). схилів

5). ландшафту із водоймою

6). вулиць міста з складною архітектурою

Обґрунтувати свій вибір видів рослин.

Теоретичні відомості. Визначити декоративність рослини означає оцінити її зовнішні, морфологічні характеристики з точки зору естетичного та емоційного впливу на людину. До основних показників декоративних властивостей рослин належать: величина рослин, розміри крони, форма крони, щільність крони, характер поверхні крони, величина листків, форма листкових пластинок, фактура листя, забарвлення листя, колір і фактура стовбура, декоративність квітів.

Коротка характеристика ознак:

1. Величина рослин – це характеристика габітусу (в першу чергу висоти), яка визначає місце рослини в садово-парковій композиції.

Дерева - першої величини (20 м і вище), другої величини (10-20 м), третьої величини (5-10 м). Чагарники – високі (2-5 м), середні (1-2 м), низькі (0,5-1 м).

2. Розміри крони.

Крона – це сукупність гілок та листків деревної рослини.

Характеристика розміру крони	Діаметр крони дерев (м)	Діаметр крони чагарників (м)
Широка	Більше 10	3-5
Середня	5-10	1-3
Вузька	2-5	0,5-1

3. Форма крони.

Види форми крони дерев: розложиста, пірамідальна, овальна, яйцеподібна, оберненояйцеподібна, парасолькоподібна, кулеподібна, плакуча, в’юнка, сланка.

Види форми крони для чагарників: кулеподібна, снопоподібна, розложиста.

4. Щільність крони - визначається за ступенем візуальної прорідженості гілок та листків: масивна щільна (просвіти в кроні складають менш 25%), середня (25-50%), ажурна легка (50%).

5. Характер поверхні крони – визначається за візуальною оцінкою вигляду сукупності листків: крупна рихла, крупна щільна, дрібна рихла, дрібна щільна.

6. Величина листків.

Характеристика величини листків	Для листяних рослин (см)	Для шпилькових рослин (см)
Дуже великі	Більше 40	Більше 10
Великі	20-40	10-15
Середні	10-20	5-10
Дрібні	5-10	1-5
Дуже дрібні	1-5	Менше 1

7. Форма листкових пластинок – зумовлюється співвідношенням довжини та ширини пластинки: округла, овальна, яйцеподібна, обернено-яйцеподібна, довгаста, ланцетна, голкоподібна.

8. Фактура листя – характеристика поверхні листка на дотик і вигляд: гладке (глянцеве або матове), шорстке, горбисте, з шипами.

9. Забарвлення листя – визначається в залежності від характеристики часу найвищої декоративності кольору крони: типове (найвища декоративність у літній період), сезонне (найвища декоративність у осінній чи весняний період), кольорове (декоративність не залежить від сезону року).

10. Колір і фактура стовбура – описується за ознаками кольору і характеристики поверхні на дотик і вигляд (фактури). Приклади високої декоративності дерев за цією ознакою – платан, береза.

11. Декоративність квітів – визначається за ознаками величини і рясності квіток або суцвіть, а також характеристики запаху квітів (сильний-слабкий, приємний-неприємний). Величина квіток має чіткі цифрові параметри: дуже великі (більше 10 см в діаметрі), великі (5-10 см), невеликі (2-5 см), дрібні (до 2 см).

Завдання 3. Скласти оціночну характеристику декоративності обраних рослин у вигляді таблиці, що охоплюватиме основні показники декоративних властивостей рослин.