Обґрунтуйте причини економічного та політичного зростання Галицько-Волинського князівства

У чому є своєрідність соціально-економічного розвитку Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

У чому полягало історичне значення християнізації Русі?

Порівняйте розвиток Київської Русі за перших князів ІХ-Х ст.

Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.

У 8ст. завершилось велике розселення словян. Союзи племен перетворилися на племенні княжіння на чолі з князями. Для словян у цей період було характерне: зміна родової общини на сусідську, формування приватної власності, укріпленні городовища, де оселяються князі перетворилися на міста. Візантійські хроніки зафіксували потужне державне утворення словян в серед. Подніпров’ї. Умовно його назив. На чолі з Києвичами.

У кінці IX ст. рівень державної організованості східних слов'ян все ще був низький, частина племен не входила в племінні об'єднання, або охоплювалась ними частково. Існували невеликі держави або напівдержавні племінні княжіння. Втой же час процес державотворення в Європі розширювався.

Цей процес у Західній та Центральній Європі не міг не стимулювати державотворчість у східних слов'ян. Провідну роль у становленні Русі відіграло Полянське князівство з центром у Києві.

Слов'янські племена, в яких відбувалось майнове розшарування, виділилась керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, що охоплювала б всі племена, стала історично необхідною. І тому зміна династій у 882 році, злиття Новгородського і Київського князівств в єдине державне ціле сприяли об'єднанню з часом всіх східнослов'янських племен в єдину державу — могутню Давньоруську державу.

Першими князями у період 9-10ст. були Астольл і Дір, Олег, ігор, Ольга, Святослав і Володимир Великий. За часів правління Аскольда і Діра(?-882) було здійснено успішний морський похід на Візантію, спроба першого.але не вдалого хрещення русі. Олег під час свого правління зміг об’єднати півн. І півд.. Русь, виникла нова Держава К. Р. у 882роц. Також уклав вигідну угоду з Візантією: право безмитної торгівлі та протягом 6 місяців греки утримували руських купців. Князь Ігор(912-45) воював з деревлянами і уличами. Почав збирати поллюся. Княгиня Ольга провела першу державну реформу на Русі, в зовнышный полытицы надавала перевагу методам дипломатики перед выйною. Святослав головну увагу придыляв завойовницьким походам, розгромив хазарський каганат та підкорив волзьку Болгарію. Володимир запровадив військову реформу, першим почав карбувати монети, запровадив християнство на Русі у 988р, приєднав черевенські міста.

Перші київські князі не марили високими ідеалами створення могутньої держави. Вони жадали одного – багатства. Торгівля та збирання данини – такою була діяльність перших князів.

Великі князі насамперед були купцями, які займаючись грабіжництвом і торгівлею, перетворили Київ на центр могутній і великий.

Прийняття християнства стало важливим історичним кроком у розвитку держави. Значення прийн. Християнства полягало у 1.зростанні міжнародного авторитету, укріпленні держави, зміні світогляду словян, розвитку культури та появі церкви, як окремої організації.

Під час правління Володимира великого(980-1015) здійснено нові реформі – військова, судова, релігійна. Першим почав карбувати монети. Завершилось формування земель К.Р. Основні зусилля направляв на внутрішній розвиток держави, в зовн. Політ. Дотримувався дипломатичних відносин. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, на честь перемоги збудував Софієвський собор, Створив першу писану збірку законів РУСЬКА ПРАВДА. В ховн. Політ. Підтримував дружні стосунки з усіма краінами Європи. Правління Ярослава назів. Найвищим піднесенням К.Р.

ГВК мало вигідне геогр.. розташування – плодотворні землі, велику лісові масиви, багаті поклади солі, близькість до Польщі, Чехії, Угорщини, тобто дуже вдалий розвиток торгівлі, Існували багаті міста – галич, перемишль, Волинь, Луцьк. Галицьке князівство досягло могутності за правління Ярослава Осмомисла (1153 -87), він встановив дружні стосунки з Польщею та Угорщиною. Волинське князів. Досяг. Могутності за Романа Мстиславовича (1170-1205).

10. Дайте характеристику політиці литовських князів на українських землях у ХІУ-ХУ ст.

Початок доби литовської політичної зверхності на Південною Руссю був покладенний у 1340р. коли син Гедиміна Любарт закнязював на Волині й Галичині.

Більшість Українських земель було приєднано до Литви за часів правління князя Ольгерда. Українські землі в цей час не знали суспільної боротьби на релігійному грунті, передусім через толерантність, яку виявляли володарі Литви. Вона сформулювалася усією історією цієї держави, що виступала своєрідним буфєром між православним Сходом і католицьким Заходом. Уже її засновник князь Міндовг, не маючі достатніх сил для боротьби з Тевтоньским орденом, котрий вів наступ на Литву під гаслом боротьби з язичництвом, був змушений хреститися за католицьким обрядом і заснувати єпископію (1251). Та це хрещення хоч і принесло йому корону, за висловом літописця:1260 р. Міндовг розірвав угоду з Орденом і Папою та зрікся християнства, керуючись власними політичними розрахунками.

Характерною рисою політики правлячих кіл Литви щодо православної церкви було їх намагання позбутися залежності від Москви (куди у 20 р.14ст.переїхав митрополит)Литовськи володарі прагнули мати умежах своєї країни самостійну церковну організацію.Паралельно докладалося чимало зусиль для відновлення єдности католицької та православної церков.