2013-12-31
769
Вимоги до стану земляного полотна.
Загальні положення.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ТРАНСНОРТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО СТАНУ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО ПОКАЗНИКІВ
2.1.1. Стан дороги визначається:
- відповідністю встановленим, нормативним вимогам основних геометричних параметрів дороги в плані, поздовжньому та поперечному профілях;
- станом проїзної частини (дорожнього одягу та покриття);
- станом земляного полотна та смуги відводу;
- станом елементів інженерного обладнання дороги та інформаційного забезпечення руху;
- станом штучних та водовідвідних споруд;
- рівнем забезпечення безпеки руху;
- станом зелених насаджень.
2.2.1. Земляне полотно повинне мати необхідну стійкість щодо впливу місцевих природно-кліматичних факторів та до дії транспортних навантажень. Основним проявом цієї стійкості є збереження стабільності його геометричних параметрів із часом, які повинні відповідати вимогам будівельних норм.
2.2.2. Поперечний ухил узбіч залежно від типу укріплення і кліматичних умов повинен становити: при засіві травами - 40%о, при укріпленні щебенем із використанням в'яжучих - 30-40 %о, білим щебенем або гравієм - 40-60 %о, при укріпленні обдернуванням - не більше 40%о.
2.2.3. Укоси насипів та виїмок повинні бути стійкими до дії місцевих кліматичних факторів, їх крутість повинна забезпечувати безпечний з'їзд транспортних засобів в аварійних ситуаціях. Вони повинні забезпечувати швидке відведення поверхневих вод, бути укріплені з урахуванням типу грунтів та умов експлуатації відповідно до вимог інструктивних документів.
2.3.1. Оцінка транспортно-експлуатаційних якостей одягу та покриття повинна базуватися на визначенні відповідності проїзної частини вимогам руху та здатності зберігати цю відповідність на період експлуатації. При цьому вимоги до якості проїзної частини включають забезпечення нормативного рівня таких основних показників:
- міцності одягу;
- рівності та зчіпних якостей;
- відповідності типу покриття фактичному руху;
- зношеності покриття;
- рівня завантаження проїзної частини.
2.3.2. Міцність дорожнього одягу оцінюється коефіцієнтом запасу міцності (Км), який визначається як відношення фактичного модуля пружності дорожньої конструкції в розрахунковий період року (Еф) до модуля пружності (Ен), який необхідно мати при існуючому русі на дорозі
Еф
Км = ----, (2.1)
Ен
Дорожня конструкція задовольняє вимогам по міцності, якщо Км >= Kmin. Значення Kmin для одягів різних типів регламентуються даними таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Мінімальні значення коефіцієнта запасу міцності нежорстких дорожніх одягів
------------------------------------------------------
| Тип одягу та покриття | Категорія | Значення |
| | дороги | Kmin |
|---------------------------+------------+-----------|
| Одяги капітального типу з | I, II, III | 0,95 |
| удосконаленим покриттям | | |
|---------------------------+------------+-----------|
| Одяги полегшеного типу | III, IV | 0,90 |
|---------------------------+------------+-----------|
| Одяги перехідного типу | IV | 0,80 |
|---------------------------+------------+-----------|
| Одяги нижчого типу | V | 0,75 |
------------------------------------------------------
Фактичний модуль пружності дорожньої конструкції визначають шляхом інструментальних випробувань у розрахунковий (як правило, весняний) період року. Необхідний модуль пружності визначають з урахуванням розрахункового навантаження, інтенсивності та складу руху, типу покриття, дорожньо-кліматичної зони, грунтово-гідрологічних умов для даної ділянки дороги згідно з діючою інструкцією по проектуванню нежорстких одягів (ВСН 46-83).
Для дорожніх одягів із цементобетонним покриттям у ролі показника міцності приймають величину розтягуючого напруження при згині покриття. У цьому випадку умови задоволення міцності визначають відповідно до діючої інструкції по проектуванню жорстких дорожніх одягів.
Міцність смуг укріплення на узбіччях повинна забезпечувати заїзд на них та зупинку автомобілів без руйнування покриття.
2.3.3. Стан проїзної частини за рівністю оцінюється величиною фактичного показника рівності, що одержаний за допомогою поштовхоміра і приведений до показника базової дорожньої лабораторії по її вимірюванню або величиною просвітів під 3-х метровою рейкою. При експлуатаційній оцінці рівності проїзної частини використовують шкалу у відповідності з таблицею 2.2 рівності покриттів за показаннями поштовхоміра.
Таблиця 2.2. Базові та допустимі показники рівності проїзної частани доріг
-----------------------------------------------------------------
| Категорія | Інтенсивність | Тип одягу | Показники рівності |
| дороги | руху, | | проїзної частини, |
| | авт/добу | | см/км |
| | | |---------------------|
| | | | базові | гранично |
| | | | | допустимі |
|-----------+---------------+-------------+--------+------------|
| I | більше 9000 | капітальний | 65 | 90 |
| | 7000-9000 | капітальний | 60 | 80 |
|-----------+---------------+-------------+--------+------------|
| II | більше 5000 | капітальний | 80 | 110 |
| | 3000-5000 | капітальний | 70 | 100 |
|-----------+---------------+-------------+--------+------------|
| III | більше 2000 | капітальний | 110 | 150 |
| | | полегшений | 140 | 170 |
| | 1000-2000 | капітальний | 100 | 130 |
| | | полегшений | 130 | 160 |
|-----------+---------------+-------------+--------+------------|
| IV | 500-1000 | полегшений | 150 | 180 |
| | 200-500 | перехідний | 170 | 200 |
|-----------+---------------+-------------+--------+------------|
| V | до 200 | перехідний | 190 | 230 |
| | | нижчий | 230 | 300 |
-----------------------------------------------------------------
_________________________
Примітка. Базові показники рівності проїзної частини доріг близькі до оптимальних для умов України і визначають високий рівень експлуатації доріг.
При проведені вибіркового контролю невеликих ділянок доріг рівність покриття контролюють 3-х метровою рейкою за методикою, що викладена в СНиП 3.06.03-85 "Автомобильные дороги".
Стан покриття доріг, що знаходяться в експлуатації по рівності вважається задовільним, якщо граничне допустимі показники рівності дорожнього покриття при контролі триметровою рейкою відповідають нижченаведеним значенням по категоріях доріг (у чисельнику значення просвітів під рейкою, мм, в знаменнику просвіти більше допустимих від загального числа, відсотки).
Категорія дороги і тип
дорожнього одягу мм/%
I Капітальний 5/6
II Капітальний 5/7
Полегшений 7/8
III Капітальний 5/9
Полегшений 7/12
IV Капітальний 7/14
Полегшений 10/15
Келійність проїзної частини експлуатованих доріг та поперечна хвилястість недопустима, а та, що виникла, підлягає терміновій ліквідації.
При прийманні одягів в експлуатацію (після реконструкції та капітального ремонту) показники рівності покриттів при вимірюванні поштовхоміром не повинні перевищувати нижченаведених значень, см/км
Асфальтобетонне 50
Цементобетонне 60
Чорний щебінь із поверхневою
обробкою 80
Щебеневе, гравійне 120
Бруківка 140
2.3.4. Стан проїзної частини за зчіпними якостями оцінюється коефіцієнтом зчеплення, який визначається згідно з методикою виконання вимірювань причіпним пристроєм типу ПКРС при вологому покритті проїзної частини. При цьому допустимий коефіцієнт зчеплення автомобільного колеса з дорожнім покриттям повинен забезпечувати безпечні умови руху при дозволеній правилами дорожнього руху швидкості і бути не менше ніж 0,3 при його вимірюванні динамометричним причепом (ПКРС-2У) з шиною без рисунку протектора (гладка шина).
Час, необхідний для усунення причин, що знижують зчіпні якості покриття, установлюють із моменту їх виявлення і не повинен перевищувати згідно з ДСТУ 3587-97):
- усунення слизькості покриття,
що викликано зносом шорсткої
поверхні покриття - будівельний сезон
- усунення слизькості, що
викликана випотіванням
органічних в'яжучих - 4 доби
- усунення слизькості
очищенням покриття від
забруднення - 1 доба
2.3.5. Відповідність типу покриття фактичному руху оцінюється коефіцієнтом відповідності типу покриття.
Він визначається як відношення фактичної добової інтенсивності руху на смузі проїзної частини (Nдф) до інтенсивності руху (Nа), яка допустима для існуючого типу покриття:
Nдф
Кв = -----, (2.2)
Nа
Існуюче покриття відповідає фактичному руху на дорозі при Кв <= 1. При Кв > 1 покриття необхідно замінити на більш капітальний тип або збільшити ширину проїзної частини.
Допустимі значення інтенсивності руху для різних типів покриттів, виходячи з прийнятих СНиП 2.05.02-85 та ВСН 46-83 норм інтенсивностей руху для різних категорій доріг, складають:
- асфальтобетон марки I - 4000 авт/добу
- асфальтобетон марки II - 2000 авт/добу
- чорно-щебеневі - 2000 авт/добу
- щебеневі (способом заклинювання) - 600 авт/добу
2.3.6. Стан покриття за зношеністю оцінюють коефіцієнтом зношеності покриття (Кзн), Він визначається як відношення фактичної товщини зношеної частини покриття (h) до гранично допустимої товщини зносу (Н), мм:
h
Кзн = ---, (2.3)
Н
Покриття за станом зносу відповідає експлуатаційним вимогам при Кзн < 1. Гранично допустимі товщини зносу покриттів складають: для асфальтобетонних - 10 мм; поверхневої обробки - 0,6 початкової товщини шару; чорнощебеневих - 25 мм; щебеневих - 40 мм, гравійних - 60 мм.
2.3.7. Ступінь завантаження проїзної частини рухом оцінюють рівнем завантаження (Z). Він визначається як відношення фактичної інтенсивності (Nфл) в авт/год (приведеної до легкового автомобіля) до пропускної здатності (Р) в легкових автомобілях за годину:
Nфл
Z = -----, (2.4)
Р
Значення рівня завантаженості не повинні перевищувати наведених у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Допустимі значення рівня завантаженості
---------------------------------------------------------
| | Допустиме |
| Характеристика доріг та їх перегонів | значення Z, |
| | не вище |
|----------------------------------------+--------------|
| Під'їзди до аеропортів, залізничних | 0,5 |
| станцій, морських та річкових | |
| причалів (дороги категорій Iа, Iб, II) | |
|----------------------------------------+--------------|
| Позаміські автомагістралі категорії Iа | 0,6 |
|----------------------------------------+--------------|
| Магістралі, обхідні та кільцеві дороги | 0,65 |
| великих міст | |
| (дороги категорій Iб, II, III) | |
|----------------------------------------+--------------|
| Автомобільні дороги II та | 0,7 |
| III категорій | |
---------------------------------------------------------
2.4. Вимоги до експлуатаційного стану штучних та водовідвідних споруд.
2.4.1. Експлуатаційний стан штучних споруд визначається за спроможністю споруди пропускати рух транспорту відповідно до:
- технічного стану конструкції;
- вантажопідйомності;
- відповідності габариту споруди чи довжини труби умовам руху по дорозі;
- умов пропуску води трубою чи під мостом і оцінюється за числовим значенням відповідних показників, що наведені у таблиці 2.4. Ці показники необхідно використовувати для визначення необхідності введення обмеження руху для автотранспорту, встановлення режиму експлуатації споруди, її ремонту чи реконструкції.
Для шляхопроводів та естакад додатково проводиться якісна оцінка, яка враховує:
- можливість огляду ситуації за шляхопроводом;
- відповідність підмостових габаритних розмірів діючим нормативам;
- виключення наїзду транспортних засобів на проміжні опори;
- фактичний стан транспортних огороджень та їх відповідності діючим нормативам.
Якісна оцінка повинна робитись і щодо впливу транспортної споруди на екологію навколишнього середовища (забруднення водних басейнів, застій поверхневих вод, ерозія грунту та ін.).
2.4.2. Числові значення коефіцієнтів технічного стану (К1) споруд приймають за даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДІПС "Міст" (або згідно з інструкцією до її наповнювання).
Відповідність вантажопідйомності споруди встановлюють за геометричними параметрами та фізико-технічними характеристиками, визначеними в натурі з урахуванням наявних пошкоджень та дефектів і оцінюють коефіцієнтом вантажопідйомності Кд2 - співвідношенням фактичної несучої здатності конструкції по найбільш слабкому елементу до нормативної.
Показник умов руху транспорту (К3) визначається як відношення ширини проїзду по споруді до ширини земляного полотна за межами мостового переходу.
Показник умов пропуску води оцінюють коефіцієнтом отвору (К4) - відношенням площі фактичного отвору мосту, який визначається замірами живого перетину при рівні високих вод, до розрахункового. Якщо розмиви русла та підмиви укосів і конусів у натурі відсутні, значення К4 приймається рівним одиниці.
2.4.3. Залежно від значень показників експлуатаційного стану встановлюють режими експлуатації штучної споруди відповідно до таблиці 2.4.
Таблиця 2.4. Режими експлуатації штучних споруд
------------------------------------------------------------
| Показник | Режими експлуатації штучних споруд |
| експлуатаційного |---------------------------------------|
| стану | нормальний | посилений | надзвичайний |
|------------------+------------+-----------+--------------|
| К1 | >= 0,9 | 0,8-0,7 | <= 0,6 |
|------------------+------------+-----------+--------------|
| К2 | >= 0,8 | 0,7-0,6 | <= 0,5 |
|------------------+------------+-----------+--------------|
| К3 | >= 0,8 | 0,7-0,6 | <= 0,5 |
|------------------+------------+-----------+--------------|
| К4 | >= 0,7 | 0,6-0,5 | <= 0,4 |
------------------------------------------------------------
При нормальному режимі експлуатації за спорудою встановлюють догляд, виконують роботи з поточного ремонту; умови руху не обмежуються.
При посиленому режимі експлуатації потрібно: скорочення термінів між періодичними оглядами, виконання поточного та середнього ремонтів; спорудження траверс для захисту дамб та укріплення дна біля опор; часткове обмеження руху (по швидкості, габаритних розмірах, масі) чи інші спеціальні (у тому числі й організаційні) заходи для забезпечення її безпеки в залежності від співвідношення фактичних показників К1-К4.
При надзвичайному режимі експлуатації стан споруди стає близьким до аварійного і різко порушуються умови безпеки руху. Обмежується рух по споруді чи під нею, і встановлюється безперервний нагляд за станом аварійних конструкцій, здійснюються тимчасові заходи по запобіганню аварії. Встановлення цього режиму вказує на необхідність виконання термінового капітального ремонту чи реконструкції споруди. За рішенням спеціалізованої організації (мостовипробувальна станція, лабораторія та ін.) рух по споруді може бути припинений на підставі обстежень та розрахунків згідно з ІН В 3.2-218-03449261-036-96.
2.5. Вимоги до стану інженерного обладнання доріг та засобів інформаційного забезпечення руху.
Основними об'єктами інженерного обладнання доріг є будівлі та споруди дорожньо-експлуатаційної служби (комплекси дорожньої служби, автопавільйони, зупиночні майданчики, майданчики відпочинку та огляду транспорту, огородження та інші споруди пасивної безпеки дороги), будівлі та споруди автотранспортної служби (автостанції, станції та пункти технічного обслуговування автомобілів, автозаправні станції і т. ін.) та об'єкти служби сервісу. Засоби інформаційного забезпечення руху включають: технічні засоби організації дорожнього руху (дорожні знаки та показники, розмітка проїзної частини, світлофори, елементи систем автоматизованого управління рухом), напрямиі пристрої, освітлення доріг, спеціальні зелені насадження і т. ін., вимоги до яких указані в розділі 3.
2.6. Вимоги до стану смуги відводу.
2.6.1. Ширина смуги відводу повинна відповідати вимогам СН 467-74 (Нормы отвода земель для автомобильных дорог).
2.6.2. Трубопроводи, повітряні лінії та підземні кабелі, що знаходяться в межах смуги відводу, повинні розташовуватися з урахуванням можливого розширення земляного полотна, а також озеленення доріг.
2.6.3. Трубопроводи, що перетинають земляне полотно, повинні бути прокладені під близьким до прямого кутом в трубі-кожусі (обоймі), що запобігає пошкодженню полотна під час вибуху і витоку газу, а також від розмивання водою з водопроводу або каналізації.
2.6.4. Висота підвіски телефонних та телеграфних проводів над проїзною частиною повинна бути не менше 5,5 м; (в теплу пору року).
Вертикальна відстань від проїзної частини до ліній електропередач повинна бути не менше: при напрузі до 100 кВ - 7 М, до 150 кВ - 7,5 м, до 220 кВ -- 8 м, до 330 кВ - 8,5 м і до 500 кВ - 9 м.
2.6.5. Не допускається розміщення зелених насаджень на відстанях, що відрізняються від зазначених в п. 9.2.2 Правил; ті, які розміщені ближче, підлягають вирубанню або огородженню.
У межах смуги відводу необхідно регулярно проводити скошення трави, вирубування чагарнику на узбіччях і укосах та заходи по додержанню чистоти.
Для забезпечення відповідності лісових насаджень своєму призначенню має проводитись регулярний догляд за ними, в т. ч. боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур.
2.6.6. Виділення та закріплення земель під смугу відводу, а також їх використання здійснюється у відповідності з Земельним кодексом України.
2.7. Основні положення оцінки транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг.
2.7.1. Структура робіт по оцінці стану автомобільних доріг.
Оцінку автомобільних доріг здійснюють для визначення ступеня відповідності їх транспортно-експлуатаційного стану наведеним вище вимогам та обгрунтування і планування на цій основі раціональної системи дорожньо-ремонтних робіт.
Роботи по оцінці стану доріг включають:
- поточні огляди, які здійснюються інженерно-технічними працівниками ланки дорожньої служби (майстрами, виконробами);
- періодичні огляди дороги та її елементів керівниками дорожньої служби (головними інженерами та т. п.);
- сезонні огляди, що виконуються комісіями, затвердженими керівництвом вищестоящих організацій (упрдорів, обласних дорожніх управлінь та ін.);
- спеціальні обстеження, які виконуються спеціалізованими організаціями (дорожньо- та мостовипробувальними станціями і лабораторіями, науково-дослідними організаціями і т. ін.), а також відомчими комісіями.
Огляди виконують, як правило, візуально і за допомогою найпростіших вимірювальних інструментів та портативних приладів (метр, похиломір, рівень і т. ін.).
Обстеження проводять, як правило, комплексно, з використанням спеціальних приладів і оснащення, за допомогою пересувних дорожніх лабораторій.
2.7.2. Комплексні обстеження включають оцінку та визначення певного переліку технічних характеристик та показників, які характеризують транспортно-експлуатаційний рівень ділянки дороги в цілому.
При комплексних обстеженнях проводять:
- оцінку геометричних параметрів доріг (за допомогою спеціалізованих комплексів типу "Траса", портативних прогиномірів типу КП-135 чи КП-206, дорожнього далекоміра КП-213, встановленого на автомобілі, а також геодезичних приладів);
- оцінку стану земляного полотна і системи водовідводу (проводять візуально та лабораторно);
- оцінку міцності дорожніх одягів (за допомогою жорсткого штампа, навантаженням одягу колесом розрахункового автомобіля, квазістатичним навантаженням одягу колесом розрахункового автомобіля чи динамічним навантаженням одягу з використанням важільного прогиноміра КП-204 чи високоточного нівеліра або установки УНК-4 для масової діагностики міцності одягу);
- оцінку рівності проїзної частини (за допомогою змонтованого в автомобілі-лабораторії поштовхоміра конструкцій ХАДІ, КАДІ, ТХК-2 або їх модифікацій);
- оцінку зчіпних якостей проїзної частини (здійснюють за допомогою причіпної установки ПКРС-2У або портативних приладів ППК-МАДІ, МП-3, РКС-КАДІ, показання яких зведені до показань ПКРС чи з достатньою для виробництва точністю по гальмовому шляху автомобіля);
- оцінка технічного стану штучних споруд включає поточні огляди, періодичні огляди та спеціальні обстеження. Склад та характер робіт по кожному виду оглядів та обстежень встановлюють відповідно до діючих нормативних документів. Поточні огляди здійснюють майстри по мостах (тунелях), періодичні - оглядові комісії, які створюються в установленому порядку. Спеціальні обстеження мостів та тунелів виконують спеціалізовані та науково-дослідні організації.
При поточних та періодичних оглядах визначають загальний стан споруди та виявляють дефекти, які необхідно ліквідувати. В необхідних випадках виконують контрольні інструментальні виміри. Результати поточного та періодичного оглядів є основою для планування ремонтних робіт, підготовки споруд до пропуску льодоходу та паводку, організації тривалих спостережень за розвитком дефектів, тимчасового обмеження руху, організації охорони споруди та визначення необхідності проведення спеціальних обстежень.
Поточні огляди виконують не рідше таких строків: дерев'яні мости, наплавні мости - 1 раз у кварталі; залізобетонні, бетонні та кам'яні мости і труби - 1 раз на півріччя; металеві мости при плюсових температурах - 1 раз на півріччя, при температурах до мінус 20 град. C - 1 раз в місяць, при температурах нижче мінус 20 град. C - щоденно; тунелі - 1 раз в місяць.
Періодичні огляди споруд здійснюють раз на рік після проходу паводкових вод, після ремонту конструкцій, після землетрусів силою більше 5 балів та після інших стихійних явищ, які можуть викликати великі руйнування, а також на спорудах з посиленим і надзвичайним режимом експлуатації.
Спеціальні обстеження здійснюють для визначення фактичної вантажопідйомності споруди або надійності її окремих елементів. Вони можуть включати випробування споруд, які проводяться спеціалізованими організаціями. Такі обстеження проводять на основі висновків за результатами поточних та періодичних оглядів, а також у плановому порядку в такі строки: дерев'яні мости - 1 раз на 5 років; металеві мости - 1 раз на 7 років; тунелі - 1 раз на 5 років.
Споруди, у яких у результаті оглядів та обстежень виявлені дефекти, що несумісні з подальшою їх експлуатацією (тобто вимагають заборони руху), необхідно вважати аварійними.
Усі основні характеристики споруд та дані про їх технічний стан повинні бути занесені в документацію по технічному обліку, склад якої визначено Типовою інструкцією по обліку та паспортизації автомобільних доріг.
Під час оцінки стану інженерного обладнання доріг (зупинки, автопавільйони, майданчики відпочинку, стоянки автомобілів, засоби пасивної безпеки доріг і т. ін.) виявляють руйнування та інші дефекти, які утруднюють їх експлуатацію або погіршують естетичний вигляд дороги.
Під час оцінки стану транспортних дорожніх огороджень виявляють руйнування, надійність установки стояків та кріплення всіх елементів огороджень, ступінь їх забруднення та корозування. При оцінці стану засобів інформаційного забезпечення руху в першу чергу перевіряють їх наявність у передбачених місцях та відповідність проектам і погодженим з Державтоінспекцією схемам організації дорожнього руху, а також наявність механічних руйнувань стояків та щитів і умовних зображень на них, ступінь забрудненості поля знаку. Стан елементів інженерного обладнання доріг має відповідати вимогам, наведеним у розділі 3.
2.8. Планування дорожньо-ремонтних робіт та міжремонтні строки служби дорожніх одягів і покриттів.
2.8.1. При плануванні ремонтно-експлуатаційних робіт використовують два види планів - перспективний і поточний (річний). Провідну роль в плануванні повинні мати перспективні плани, оскільки тільки вони спроможні комплексно і взаємоузгоджено визначати поточні та стратегічні задачі ремонту та утримання доріг.
2.8.2. При плануванні перспективних та річних обсягів робіт, фінансових та матеріально-технічних ресурсів на їх виконання в масштабі обласних управлінь доріг та упрдорів слід керуватися нормами міжремонтних строків служби одягів та покриттів, наведеними в таблицях 2.5. та 2.6. У випадку, коли коефіцієнт зчеплення покриття проїзної частини є меншим показника, наведеного в пп. 2.3.4 даних Правил - ремонт покриття відповідних ділянок повинен виконуватись невідкладно.
Таблиця 2.5. Норми міжремонтних строків служби дорожніх одягів (для капітального ремонту)
---------------------------------------------------------------------------------
| | Категорія | Інтенсивність | Строки служби в роках для |
| Тип покриття | дороги | руху. | дорожньо-кліматичних зон |
| | | авт/добу |---------------------------|
| | | | II | III | IV |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|-------------------------------------------------------------------------------|
| Дорожні одяги капітального типу |
|-------------------------------------------------------------------------------|
| Цементобетон | I | більше 7000 | 18 | 20 | 21 |
| | II | 3000-7000 | 21 | 23 | 25 |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Асфальтобетон | I | більше 7000 | 11 | 12 | 14 |
| I марки | II | 3000-7000 | 12 | 14 | 16 |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Асфальтобетон | III | 1000-3000 | 14 | 15 | 16 |
| II марки | | | | | |
|-------------------------------------------------------------------------------|
| Дорожні одяги полегшеного типу |
|-------------------------------------------------------------------------------|
| Асфальтобетон | III | 1000-3000 | 13 | 14 | 15 |
| III марки | IV | 500-1000 | 14 | 15 | 16 |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Дьогтебетон | III | 1000-3000 | 9 | 11 | 12 |
| | IV | 500-1000 | 10 | 12 | 14 |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Кам'яні матеріали, | III | 1000-3000 | 8 | 9 | 10 |
| оброблені органічними | IV | 500-1000 | 10 | 11 | 12 |
| в'яжучими способом | | | | | |
| просочування | | | | | |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Кам'яні матеріали, | IV | 500-1000 | 9 | 10 | 11 |
| оброблені органічними | | 100-500 | 10 | 12 | 12 |
| в'яжучими змішуванням | | | | | |
| на дорозі | | | | | |
|-------------------------------------------------------------------------------|
| Дорожні одяги перехідного типу |
|-------------------------------------------------------------------------------|
| Щебеневі та гравійні | IV | менше 1000 | 5 | 6 | 6 |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Грунт, укріплений | IV, V | менше 1000 | 6 | 6 | 6 |
| в'яжучим | | | | | |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Бруківка | IV, V | менше 1000 | 15 | 16 | 16 |
|-----------------------+-----------+---------------+---------+-------+---------|
| Кам'яні матеріали | IV | менше 1000 | 6 | 6 | 7 |
| невисокої міцності, | | | | | |
| укріплені в'яжучими | | | | | |
---------------------------------------------------------------------------------
_________________________
Примітка. В умовах Карпат при проходженні дороги на висоті більше 500 м над рівнем моря норму служби дорожнього одягу необхідно знижувати на десять відсотків.
Таблиця 2.6. Норми міжремонтних строків служби дорожніх покриттів (для середнього ремонту)
---------------------------------------------------------------------
| | Інтенсивність | Міжремонтні строки служби |
| Тип покриття | руху. | покриття для дорожньо- |
| | авт/добу | кліматичних зон, в роках |
| | |---------------------------|
| | | II | III | IV |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Цементобетонне | більше 7000 | 6 | 7 | 8 |
| | 3000-7000 | 8 | 9 | 10 |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Асфальтобетонне | більше 7000 | 3 | 4 | 4 |
| | 3000-7000 | 4 | 5 | 5 |
| | 1000-3000 | 5 | 6 | 6 |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Покриття із кам'яних | 1000-3000 | 4 | 5 | 5 |
| матеріалів, | менше 1000 | 5 | 6 | 6 |
| оброблених бітумами | | | | |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Покриття із кам'яних | 1000-3000 | 3 | 3 | 4 |
| матеріалів, | менше 1000 | 4 | 4 | 4 |
| оброблених дьогтями | | | | |
| та смолами | | | | |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Поверхнева обробка | 3000-7000 | 3 | 3 | 3 |
| на покриттях | 1000-3000 | 4 | 4 | 4 |
| удосконалених типів | менше 1000 | 5 | 5 | 5 |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Щебеневі та гравійні | менше 1000 | 2 | 2 | 3 |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Кам'яні матеріали | менше 1000 | 3 | 3 | 3 |
| низької міцності, | | | | |
| укріплені в'яжучим | | | | |
|-----------------------+---------------+---------+-------+---------|
| Бруківка | менше 1000 | 5 | 6 | 7 |
---------------------------------------------------------------------
_________________________
Примітка 1. При використанні вапнякового щебеню норму строку служби покриття слід знижувати на двадцять п'ять відсотків.
Примітка 2. Норма строку служби покриття, відновленого шляхом термопрофілювання, зменшується на двадцять відсотків, шляхом терморегенерації та термопластифікації-на 10-15%.
Примітка 3. В умовах Карпат при проходженні дороги на висоті більше 500 м над рівнем моря, норму строку служби покриття слід знижувати на десять відсотків.
2.8.3. Міжремонтний строк служби одягу (покриття) - це період в роках від здачі дороги в експлуатацію до першого капітального (середнього) ремонту або між суміжними капітальними (середніми) ремонтами.
До кінця міжремонтного строку служби одяг вичерпує можливість забезпечувати вимоги до міцності і потребує проведення робіт по його підсиленню, або перебудови (капітальний ремонт). За період міжремонтного строку служби покриття проїзна частина втрачає необхідні рівність та зчіпні якості, зношується покриття, виникає необхідність у відновленні транспортно-експлуатаційних якостей проїзної частини шляхом ремонту чи заміни покриття (середній ремонт).
2.8.4. Обсяги ремонтно-експлуатаційних робіт визначаються на підставі розроблених програм розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному стані доріг з урахуванням міжремонтних строків служби дорожнього одягу.
2.8.5. При плануванні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг у першочерговому порядку необхідно передбачати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП), результатів обстежень і огляду автомобільних доріг і, передусім, на аварійних і небезпечних ділянках та місцях концентрації ДТП.
